Виконавчий директор Українського інституту майбутнього Віктор Андрусів, який мобілізувався в ЗСУ, зазначив, що все вирішать два фактори: надходження зброї та боєприпасів від партнерів, а також виступ нових українських бригад на фронт.
«Боротьба за Бахмут сьогодні — це не тільки про Бахмут, а про весь фронт на Донбасі, — пише Віктор Андрусів у соцмережах. — Ми без проблем можемо відстояти Бахмут, але коли нам треба відстоювати десятки інших ділянок можливого прориву — це не дає нам достатніх ресурсів, щоб відбити окупантів під Бахмутом.
Справа в тому, що наші партнери підтримують нас з великим запізненням. Це означає, що ми постійно маємо економити артилерійські боєприпаси. Фактично, ми застосовуємо їх проти техніки, як на днях під Вугледаром, де було знищено понад 100 одиниць. Але застосовувати артилерію проти живої сили — сьогодні у нас не достатній запас. Плюс ми ще маємо берегти артилерію для відбиття широкого наступ, який поки не вдається розгорнути окупантам.
Під Бахмутом ворог не воює технікою. Він відправляє живу силу і прикриває її артилерією. Наші косять їх сотнями, але чмобіків тисячі і під прикриттям вони потрохи нас видавлюють. Звісно, маючи достатньо боєприпасів можна накривати всю цю живу силу безкінця. Але їх недостатньо.
Плюс як я неодноразово писав — потрібні свіжі сили. Чмобіки і зеки пруть тисячами. А наші хлопці майже рік без відпочинку і ротацій. Свіжі резерви зможуть продовжувати косити і стримувати цей м'ясний вал.
Тому ціна стримування під Бахмутом — це успіхи під Вугледаром, Кремінною, Куп'янськом тощо. Водночас, навіть якщо ворог захопить місто — фронт не обрушиться. Більше того, через наступ живою силою він не зміг би розвинути його після взяття міста.
Все вирішить два фактора: приїзд західних боєприпасів і техніки, виступ нових бригад на фронт. І перше, і друге неминуче відбудеться. Але поки цього не відбулось — ворог буде повільно просуватись".
Фото із соцмереж
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.