У середу, 15 лютого, у Брюсселі завершилася зустріч міністрів оборони країн НАТО. Вона проходила протягом двох днів і розпочалася одразу після завершення дев'ятого саміту контактної групи оборони України під егідою США у форматі «Рамштайн». У роботі обох цих важливих заходів взяв участь міністр оборони України Олексій Резніков.
Зустріч контактної групи, куди входить понад 50 країн, пройшла за зачиненими дверима. Глава Пентагону Ллойд Остін підкреслив, що очікує на початок українського контрнаступу навесні. Коаліція підтримуватиме Україну. «Наші країни подбають про те, щоб будь-які невдачі на полі бою були тимчасовими», — зазначив міністр оборони США.
«Сьогодні це виснажлива війна на знесилення. Отже, це також битва логістики. Альянс має забезпечити Україні необхідну зброю, щоб вона змогла відвоювати територію, звільнити свої землі, виграти цю війну та перемогти як суверенна незалежна держава», — заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
Він зазначив, що цього року очікує значного збільшення видатків на оборону в країнах НАТО та подальшого нарощування військової допомоги Україні.
Столтенберг, який має намір у вересні залишити пост генсека альянсу, не назвав конкретних цифр.
Вони пролунали із вуст міністра оборони Естонії Ханно Певкура. Він упевнений, що країни контактної групи у 2023 році мають виділити військову допомогу Україні як мінімум на 100 мільярдів доларів, тобто подвоїти суму порівняно з 2022 роком.
За підрахунками Певкура, сукупний ВВП країн контактної групи — близько 50 трлн доларів. Якби в ідеалі кожна з них виділила один відсоток, як це зробила Естонія, то Україна отримала б допомоги на 500 мільярдів доларів. Певкур виступив у Брюсселі з ще однією ініціативою — спільними закупівлями амуніції для України в рамках Європейського Союзу.
Естонію підтримали Нідерланди. Міністр оборони цієї країни Кайса Оллонгрен заявила, що у 2022 році Нідерланди виділили мільярд євро на військову допомогу Україні, а на 2023 до бюджету закладено на ці цілі 2,5 мільярда євро.
На жаль, питання про постачання винищувачів України на обох самітах у Брюсселі залишилося невирішеним. «На сьогодні у мене не буде жодних заяв щодо літаків», — сказав Ллойд Остін.
Позицію НАТО та коаліції формату «Рамштайн» спробував пояснити міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.
«Я думаю, всі зрозуміли, що питання ППО та закупівлі боєприпасів стоять набагато гостріше, ніж дискусія про винищувачі, про які всі знають. І всі знають, що одне лише льотне навчання займе кілька місяців, не кажучи вже про передачу навичок, необхідних для розгортання систем озброєння», — сказав він.
А ось запасів амуніції вже сьогодні не вистачає, зазначив Пісторіус. Саме тому необхідно вже зараз укладати контракти зі збройовими компаніями та використати всі виробничі потужності для виготовлення боєприпасів, вважає він.
Україна стане членом НАТО, але зараз головне її завдання — перемогти у війні з росією, щоб зберегти свій суверенітет, наголосив Столтенберг на прес-конференції 15 лютого. Двері альянсу відчинені, додав він, навівши приклад нових членів — Чорногорію і Північну Македонію, а також тих, що перебувають за крок від вступу до альянсу Швецію і Фінляндію.
Крім того, НАТО налаштовано на довгострокове партнерство з Києвом для переходу з радянських стандартів та систем до стандартів альянсу. Це має наблизити момент вступу України до блоку. Важливим чинником у цьому процесі є успіхи України на полі бою, сказав Столтенберг.
За його словами, всі члени НАТО взяли на себе зобов'язання поставити Києву більше важких озброєнь та розширити програми навчання українських солдатів. «У України зараз з'явилося вікно можливостей і шанс змінити розміщення сил у цій війні на свою користь», — заявив Єнс Столтенберг.
Нагадаємо, що стало відомо, чому росія посилено готує бойову авіацію — наземні ресурси виснажилися.
Фото з сайту vikna.tv