путін, на щастя, не оратор, послання 21 лютого це довело, не мислитель і не геостратег, нехай і хоче ними здаватися. Він заздрісний і бридкий кон'юнктурник, який дорвався до влади багато в чому завдяки випадку, пише в соцмережі російський журналіст Андрій Окунь.
«путін нічого не створив, крім вертикалі влади, заточеної на виконання його волі. Він обікрав населення і не сформував за 22 роки образу майбутнього, здатного захопити уми народних мас. У ньому немає енергії, немає пристрасті і впевненості в собі. Він дріб'язковий і боягузливий, а тому є не стільки копією Гітлера, скільки його дешевою пародією. Росіяни у своїй більшості насправді ніколи не любили путіна. Швидше, люди його терпіли з тих чи інших причин. Від цього і будь-яка „патріотична“ акція неможлива без вилову бюджетників і насильницького зганяння їх у заздалегідь відведене місце. Власне, так сталося і цього разу з „Лужниками“. Відносини путіна і росіян завжди трималися або на подачках, або на залякуваннях. Наприклад, у „Лужники“ зганяють студентів практично всіх московських університетів. Клич серед бюджетників кинули і в Підмосков'ї, а деяку молодь повезуть навіть із Тамбовської області. Усе заради того, щоб наповнити стадіон потрібною кількістю людей. Просто там, де має бути народна підтримка і любов, зяє діра, яку влада змушена затикати 500 рублями і бутербродами. Ця історія не про щирість, а про класичний бартер».
Показово й те, що в «Лужники» 22 лютого не можна потрапити без попереднього запису. Охочі подивитися на володимира путіна повинні були спочатку надати свої персональні дані організаторам, а потім чекати, чи дозволять їм бути присутніми на «історичній» події силові органи.
«У росії немає фюрера, є тільки його боягузлива пародія, яка боїться і свого народу, і всюдисущих шпигунів. Патріотичні концерти на кшталт того, що пройде в „Лужниках“ — це маскарад, де кожен відіграє свою роль. путін прикидається бажаним і улюбленим національним лідером. Росіяни імітують і симулюють теплі почуття до нього».
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.