<Україну шокував кричущий вирок Воловецького райсуду Закарпатської області, відповідно до якого троє неповнолітніх ґвалтівників, що поглумилися на 14-річною дівчинкою, отримали умовні терміни. Ґвалтуючи жертву, вони знімали все на телефон, після чого поширили відео в соцмережах, і про це дізналася вся школа.
Як і чому ґвалтівники, які спочатку були взяті під варту, отримали такий м'який вирок? Наразі, коли цю резонансну справу обговорює вся країна, стають відомі нові подробиці. Наприклад, те, що в ході судового процесу у потерпілої навіть не було адвоката, а її інтереси представляла служба у справах дітей при сільраді, де за цікавим збігом обставин працює мати двох ґвалтівників (вони брати-близнюки). А шкільні вчителі, які протягом місяця воліли не помічати відео зі зґвалтуванням, яке обговорювала вся школа, в результаті дали ґвалтівникам позитивні характеристики.
Сам інцидент трапився ще 24 серпня 2021 року. У селі Верхні Ворота, де потерпіла та ґвалтівники живуть на одній вулиці, лише дві тисячі мешканців. Усі один одного знають. Коли відео зі зґвалтуванням потрапило до соцмереж, його обговорювали всі хто тільки міг. Але ніхто навіть не подумав звернутися в поліцію.
Постраждала дівчинка живе разом із батьком, бабусею, братом та сестрою. Коли 2021 року до села приїжджали журналісти місцевого телеканалу «Перший», бабуся дівчинки Марія Сютрик розповіла їм, що онука товаришувала з цими трьома підлітками. Тому коли вони покликали її в гості та завели до підвалу, вона не запідозрила нічого поганого.
— Вони спілкувалися, разом гуляли, — розповіла Марія Сютрик. — У дружніх стосунках вона з ними була. Я й подумати не могла, що вони можуть таке зробити. І я взагалі нічого про це не знала! Доки не прийшли поліцейські і не запитали: «Ви знаєте, що трапилося з вашою онукою?» Виявляється, вони (ґвалтівники. — Авт.) поширили відео в інтернеті. І це бачило все село. А я маю простий старий телефон і нічого не бачила. А всі, хто бачив, мовчали.
Розповідати рідним про те, що з нею трапилося, дівчинка не хотіла. Тим часом у школі її почали цькувати і ледве не довели до суїциду. У судовому вироку є свідчення однокласниць, яким постраждала зізнавалася, що не знає, як далі жити.
Пізніше на суді дівчинка розповідала, що того дня, 24 серпня 2021 року, вона нічого не підозрюючи прийшла у двір одного з підлітків, який запросив її в гості. Туди прийшли двоє інших хлопців. Вони завели дівчину до підвалу. «Один із хлопців завдав їй удару в живіт, а інший затиснув між своїми ногами її голову. Коли потерпіла була позбавлена можливості чинити фізичний опір, він зняв з неї одяг та спідню білизну та вчинив дії сексуального характеру. Після цього інший обвинувачений з використанням пальців рук зробив аналогічні дії. Третій обвинувачений знімав усе це на телефон».
Двоє ґвалтівників — брати-близнюки. Третій — їхній однокласник. Коли 2021 року до села приїжджали журналісти, малолітні злочинці ховали обличчя від камер. А місцеві жителі розповідали, що сім'я братів-близнюків має добрі стосунки із місцевою владою. Що й не дивно, адже мати братів сама чиновниця.
Коментарі вчителів вражали не менше. Всі як один стверджували, що були ні сном, ні духом про цей випадок.
— Це відео нам не траплялося, ми не підписані на дитячі інстаграми, — говорила директорка школи Марія Чекета (пізніше вона ж разом із колегами дасть ґвалтівникам позитивні характеристики). — Ми дізналися тільки від співробітників поліції. І це було під час літніх канікул… Ми самі шоковані.
Про ґвалтівників вона тоді сказала, що це «звичайні діти, які навчалися в міру своїх сил».
Попри те, що у 2021 році про цей випадок писали та знімали сюжети, незабаром резонанс вщух. Постраждала залишилася сама зі своїми проблемами. Без адвоката, без психолога та будь-яких інших людей, здатних її захистити. А ґвалтівники, вочевидь, почали шукати спосіб уникнути суворого покарання. Чому ж їм це вдалося?
Перша та основна причина, через яку умовний термін у принципі став можливим — зміна кваліфікації статті обвинувачення. Спочатку кримінальне провадження відкрили за статтею 152 Кримінального Кодексу України — «Зґвалтування». Але в ході слідства статтю пом'якшили на 153-ту — «Сексуальне насильство». Різниця в тому, що 153-тя передбачає вчинення насильницьких дій сексуального характеру без проникнення. І передбачає не таке суворе покарання, як за зґвалтування.
Із судового вироку випливає, що статтю звинувачення змінили через результати експертизи. І не однієї, а одразу кількох, які показали, що проникнення не було. Саден і синців не виявили теж (щоправда, як визнають самі ж експерти, подібні травми зазвичай сходять до 14 дня, а дівчинку оглянули лише на двадцятий день). Також з вироку випливає, що нібито сама потерпіла під час судового слідства сказала, що це було не проникнення, а «дії сексуального характеру із застосуванням пальців рук». Проте під час досудового слідства потерпіла говорила саме про зґвалтування, що підтверджують у Закарпатській обласній прокуратурі. Цей факт багатьох небезпідставно наштовхнув на думку, що на дівчинку могли натиснути або налякати її — особливо з огляду на те, що в неї навіть не було адвоката.
Але навіть якщо припустити, що проникнення справді не було, судді Воловецького райсуду Оксані Софілканич ніщо не заважало дати ґвалтівникам реальний термін. Навіть у рамках 153 статті КК злочинці могли отримати до семи років позбавлення волі. Але отримали по п'ять років із відстрочкою на два роки (що є умовним терміном). Суддя пояснила це такими пом'якшувальними обставинами, як «щире каяття», вік (те, що злочинці неповнолітні) та «часткове відшкодування потерпілій завданого збитку». Під останнім маються на увазі виплачені жертві 60 тисяч гривень (при тому, що моральну шкоду потерпіла оцінювала у 450 тисяч гривень). Відіграли роль також позитивні характеристики ґвалтівникам зі школи і те, що «вони зробили це вперше».
Цього, на думку судді Софілканич, було достатньо, щоб дати злочинцям умовний термін.
Коли одразу після винесення вироку журналісти запитали представників прокуратури про апеляцію, там відповіли, що оскаржувати скандальне рішення не будуть, не пояснюючи при цьому чому.
На кричущий інцидент вже відреагували багато публічних людей, чиновників та юристів.
«Як з'ясувалося, права дівчинки під час судового процесу були грубо порушені, — повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. — Суд проходив за участю адвоката з Центру правової допомоги, інтереси у суді представляла служба захисту дітей місцевої сільради. І ця ж служба захисту дітей видала ґвалтівникам позитивні характеристики… Ми ретельно проаналізуємо дії судді. Буде направлено відповідний лист до Вищої ради правосуддя. Ми ретельно проаналізуємо дії прокуратури. Відповідний лист буде направлено на Генпрокурора та Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів.
Також проаналізуємо діяльність місцевої служби захисту дітей, працівник якої представляв інтереси дівчинки у суді. Адже, як виявилось, мати одного з хлопців також є працівницею тієї служби соцзахисту дітей. Тому є сумніви у «неупередженості» та професійності представлення інтересів дівчинки. До того ж сумніваюся у професійності дій обласного керівництва. Адже подія сталася ще влітку 2021 року, проте суд ухвалив вирок у справі тільки зараз.
Справа знаходиться на моєму контролі. Зафіксовано порушення права дитини на захист та справедливе судочинство. Права неповнолітньої дівчинки мають бути відновлені".
Дмитро Лубинець повідомив, що представник його секретаріату вже побував у потерпілої, поспілкувався з її бабусею та батьком та отримав їхню згоду на подальші спільні дії.
Про те, що потерпіла має намір боротися за справедливе рішення суду, повідомив і журналіст Віталій Глагола:
«Апеляція буде. Ми говорили з рідними дівчинки. Не буду вдаватися в жодні подробиці. Але сім’я готова боротися далі. А пройти цей шлях їм допоможуть найкращі юристи. Над цим вже працюємо. Одне можу сказати: це будуть найкращі адвокати. Родині це нічого не коштуватиме. Гроші не потрібні».
Віталій Глагола повідомив, що відомий адвокат та військовослужбовець Масі Найєм готовий зібрати цілу групу адвокатів для захисту дівчинки та підготовки апеляції. А з дівчинкою тим часом працюватимуть найкращі психологи:
«Найкращі психологи, які працюють з такими випадками, нададуть дівчинці фахову допомогу. Ні, вона її досі не отримувала. Шкільний психолог, який однією рукою „допомагає“ їй, а іншою пише позитивні характеристики ґвалтівникам, не рахується».
«Коментувати рішення суду не буду: це компетенція Вищої ради правосуддя, — написав у Facebook голова Закарпатської ОДА Віктор Микита. — Водночас за моїм дорученням з минулої п’ятниці у Нижньоворітській громаді працюють соцслужби, відповідні департаменти ОВА й Мукачівської РВА. Вивчаються усі обставини, дії або можлива бездіяльність відповідальних посадових осіб ТГ, навчального закладу та інших.
Повернути час назад неможливо, але такі випадки неприпустимі в нашому суспільстві і запобігання вчиненню таких злочинів неповнолітніми є завданням всієї вертикалі виконавчої влади й місцевого самоврядування".
На інцидент відреагували багато відомих людей. Полковник ЗСУ Юрій Мадяр, який теж родом із Закарпаття і є батьком трьох дівчаток, порадив ґвалтівникам «молитися, щоб їх посадили».
Важливе питання щодо того, як запобігти подібним випадкам надалі, порушила народна депутатка Інна Совсун, зареєструвавши законопроєкт із правками до Кримінально-процесуального кодексу.
«Злочинці казали, що частково компенсували потерпілій моральну шкоду, — написала у Facebook Інна Совсун. — Тобто намагалися відкупитися. Добре, що бабуся вступилася за дівчинку і викликала поліцію. Але в сотнях випадків, які не потрапляють в новини, людина, що пережила насильство, вирішує не звертатися в поліцію — через страх, сором чи суспільний тиск. І якщо не йдеться про ceкcyaльне насилля з боку групи осіб, що є тяжким злочином, справу просто не відкриють.
Іноді на дівчат та жінок тиснуть, намагаються залякати чи підкупити, мовляв, «забери заяву». Ми маємо змінити законодавство таким чином, щоб це стало неможливим. Щоб людина, яка пережила насилля, перестала бути вразливою. Тому ми з колегами подали законопроєкт, що вносить зміни до Кримінального процесуального кодексу в частині про укладення угоди про примирення та кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення. Це означає, що якщо наш законопроєкт стане законом, справи про зґвaлтyвання, ceкcyaльне насильство, домашнє насильство, примус до аборту чи стерилізації — відкриватимуть без заяви потерпілої чи потерпілого. І навіть якщо заяву заберуть, справу неможливо буде закрити".
«ФАКТИ» стежитимуть за резонансною справою та її розглядом в апеляційній інстанції.
Раніше «ФАКТИ» розповідали історії школярок, ставших жертвами насильства з боку відомого київського фотографа, які можуть залишитись без захисту в суді.
У заголовку ілюстративне фото: pixabay.com