У більш ніж третини українців родичі, які після початку повномасштабного російського вторгнення поїхали за кордон, однозначно планують повернутися додому. Про це йдеться у звіті за підсумками дослідження «Оцінка міграційних процесів та настроїв», проведеного компанією «Нью Імідж Маркетинг Груп» на замовлення Українського інституту майбутнього.
За даними опитування, у 36% українців родичі, які після 24 лютого 2022 року поїхали за кордон, однозначно планують повернутися додому. Ще у 32% — можливо, повернуться, якщо буде робота та буде безпечно. У 14% — навряд чи, бо вже починають облаштовуватися на новому місці. У 10% — поки однозначно не вирішили.
Оцінки щодо друзів та знайомих дещо відрізняються. Однозначно планують повернутися — у 29% опитуваних. У 44% — можливо, якщо буде робота та буде безпечно. Навряд чи — у 15%.
Серед причин, які впливають на рішення повернутися додому, найбільше учасників опитування вказали родинні зв’язки — 60%. На другому місці — звичний спосіб життя, оточення (46%). На третьому — безпека (42%).
Далі йдуть наявність роботи, патріотизм, невдачі у спробах облаштуватися за кордоном і турбота про дітей — переконання, що вони мають жити та навчатися в Україні.
З-поміж причин, які впливають на рішення не повертатися, на першому місці життєві перспективи — 55%. На другому — безпека (50%). На третьому — наявність роботи (48%).
Далі йде турбота про дітей — бажання, щоб вони «здобули нормальну освіту та почали нове життя», комфорт, а також відсутність боротьби з корупцією та люстрації проросійських сил в Україні.
Опитування проводилося 20−23 березня у різних регіонах України (крім населених пунктів на тимчасово непідконтрольних територіях Донецької, Луганської, Херсонської, Запорізької областей, АР Крим). У ньому взяли участь 1200 дорослих респондентів, яким пропонували заповнити інтерактивну онлайн-анкету. Статистична похибка не перевищує 2,89%.
Ситуацію з результатами дослідження прокоментував нардеп Вадим Денисенко.
«Ukrainian Institute for the Future провів соціологічне опитування українців про міграційні настроі. Так от, лише 36% українців говорять, що їхні родичі мають однозначний намір повернутися в Україну. Ще 31% може повернутися, якщо матимуть роботу. 22% взагалі не планує повертатися. Якщо коротко, при самих оптимістичних обставинах, до України повернеться лише половина з тих, хто виіхав (автоматично плюсувати 36+31, на жаль некоректно). Повторюся — це за самих оптимістичних обставин. Поки держава взагалі не думає над цим питанням. Немає навіть бюрократичних рухів по типу створення нікому не потрібних координаційних рад. На жаль, прикриваючись війною, можна нічого не робити, адже головний принцип українського бюрократа на цей момент зводиться до фрази: „це не на часі“. Ми говоримо про відбудову і про 700 млрд „плана Маршала“, але є одна „дрібниця“: нам не вистачатиме людей, які можуть цю саму відбудову проводити. Інститут майбутнього має ряд напрацювань в цьому питанні. Але є одна велика проблема: ми не можемо і не повинні заміняти собою державу. Ми відкриті до співпраці з усіма органами влади. Правда, боюся, зонтам знову скажуть: „це не на часі“», — написав він у Facebook.
Раніше «ФАКТИ» писали про те, чи потрібно біженцям декларувати фінансову допомогу за кордоном.