Вольногірський гірничо-металургійний комбінат, Іршанскький гірничо-збагачувальний комбінат, які входять до складу ОГХК, а також нещодавно конфіскований на користь держави Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат — зупинили виробництво. Про це пише видання МІНПРОМ.
«Призначення до складу правління ОГХК колишнього ТОП-менеджера російських компаній Д. Каландадзе, заміна В. Іткіна на Я. Максименка на посаді в.о. голови правління, повернення до складу правління раніше звільненого Є. Перелигіна вже спричинили виникнення багатомільйонних операційних збитків, невиконання планів гірничих робіт, зниження обсягів випуску готової продукції, проблеми з відвантаженням та укладанням нових контрактів», — відзначають ЗМІ.
Незважаючи на те, що проблем з енергоресурсами, інфраструктурою та безпекою праці в поточному році стало набагато менше, у березні 2023 р. план гірничих робіт філією ОГХК Вільногірський ГМК виконано лише на 50%. Оскільки значну частину березня 2023 року підприємство простоювало та фінансування розробки рудовмісного шару не здійснювалося — половину квітня-2023 року підприємство також буде простоювати.
Іршанський ГЗК, що також входить до ОГХК, взагалі простоює з жовтня 2022 р. Нове керівництво ОГХК, за деякою інформацією, планує в найближчому майбутньому показово перезапустити виробництво «для картинки» та звітності перед ФДМ, але з урахуванням відсутності контрактів та реалізації продукції, які забезпечують надходження коштів, на одному ентузіазмі комбінат зможе пропрацювати не більше ніж тиждень.
Символ тріумфу українських санкцій над російською олігархією — Демуринський ГЗК, який нещодавно було конфісковано на користь держави і передано в управління ФДМ, також знаходиться у непрацюючому стані. Запуску підприємства після націоналізації так і не сталося. Усі сили кинуті на аудит та підготовку до приватизації, яка за найоптимістичнішими прогнозами, може відбутися не раніше кінця цього року.
Щодо самої ОГХК, то через низьку ефективність політики продажів, станом
За попередніми оцінками, валовий дохід компанії зараз ледве покриває її витрати на енергоносії та виплату заробітних плат, при тому, що через систематичні простої працівники отримують не повну ставку, а 2/3 від тарифу. Також уперше в історії компанії, операційний збиток за результатами першого кварталу може становити близько 120−150 млн грн і в другому кварталі може збільшитися вдвічі, якщо новий ТОП-менеджмент не продемонструє здатність розв'язувати наявні проблеми.