Блоги

«Коли країна стікає кров’ю… тяжко бути чесним за таку суму»: блогер про зарплати військовим і чиновникам

16:11 — 17 квітня 2023 eye 1783

Журналістка та громадська діячка Зоя Казанжи висловила свою точку зору щодо повернення доплат військовим, які були підтримані парламентом, а потім заблоковані у Раді.

«Ті, що йдуть на смерть. Я не знаю, що вони відчувають. І ви не знаєте. Ніхто не знає, — пише Зоя Казанжи у соцмережах. — Мені страшено болить історія Віталія Скакуна.

Він був сапером інженерно-саперного відділення окремого батальйону окремої 35-ї бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського. Віталій Скакун загинув 24 лютого. Коли підривав Генічеський автомобільний міст, щоб зупинити просування танкової колони російських військ. Одне із найважчих місць у ході оборони України був Кримський перешийок.

Віталій замінував важливий стратегічний об’єкт, але вчасно відійти звідти не встиг. Зміг лише вийти на зв’язок і встиг повідомити про те, що підриває міст. Одразу ж пролунав вибух. Віталій Скакун загинув в перший день війни. Йому було 25 років.

Розумієте, людина практично свідомо йшла на смерть! Військовий, давав присягу, виконав її сповна. У нього не було зарплати ані в 100 тисяч, ані в 65 тисяч. Може, десятка у нього була в той час. Війни ж не мало бути. То західні розвідки блефували і нам розвалювали економіку. Тому ми похєрили роботу військових заводів і перевели їх на 2-х денний робочий тиждень. Тому ми похєрили випуск «Нептунів» і «Гарпунів».

Зараз ми вбиваємось, сперечаючись, що робити з доплатами військовими. Ті, хто переймається за економіку країни, праві, звісно. З економікою приблизно те ж саме, що було з підготовкою до війни.

Під моїм останнім постом докоряють, що 65 тисяч державним службовцям — то дуже мало. Бо не дбаємо про еліту. Бо закони такі, що на держслужбі ти точно їх порушуєш, а потім тобі і на адвоката не вистачить. Бо економії не вистачить навіть на 1 день війни. Бо тоді держчиновники все кинуть до бісової матері та звалять з цієї вашої державної служби.

Багато розумних і справедливих аргументів. Калькуляція. Розрахунки. Все чітко, вагомо. Вірю.

І тоді я починаю думати. 65 тисяч гривень для воюючої країни це, наче, не так вже і мало. Звісно, за таку зарплату тяжко обслуговувати хату на 650 квадратних метрів і заправляти «Мерседес-Бенц».

Але мені пишуть, що за таку суму тяжко бути чесним. Якщо держава не платить, то завжди знаходиться той, хто платить замість держави і дає завдання замість держави.

Тобто, чиновників можна прив’язати до виконання своїх службових обов’язків лише захмарними зарплатами і преміями? Навіть тоді, коли країна, якій ти теж давав присягу держслужбовця, стікає кров'ю, воюючи?

Ну так, то тисячі мало кому відомих скакунів мають гинути безкоштовно. Бо ж обов’язок, Конституція і треба рятувати Україну. І вони рятують. Сотні тисяч нікому невідомих людей. Бо коли ми відправляли в перші 2 місяці вантажі на Харків, наприклад, то водії «Нової пошти» їхали не тому, що їм платили несусвітні зарплати, а тому що мусили, тому що знали — ніхто, крім них.

І коли наші потяги пролітали, прорізуючи ночі, і рятували наших людей, то не за зарплату робили то наші залізничники. Ви знали, наприклад, що лише за місяць війни загинули 54 співробітники «Укрзалізниці»? У них не було 65 тисяч зарплати.

Так-так, відповідальність же ж інша, не те, що у чиновників. У чиновників же — МАСШТАБИ! А тут — маленькі люди, міняють постільну білизну, будять на вашій станції. Так-так, по 100 людей втискали туди, де завше їхало 18. Але то ж не довго було, правда? Що зараз згадувати?

Розриває мене це все. Правда. Щось не те у нас відбувається. Не т. е.

Фото Главком. Це — Віталій Скакун. Герой України. Навічно 25 років".

Фото Pixabay

Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.