Невідомі погрожують спалити будинок та переслідують рідних. Після того, як 20-річний військовослужбовець Павло Лагойда публічно розповів про те, що є гомосексуалістом і повідомив у соцмережах про заручини зі своїм партнером, на його адресу посипалися сотні погроз та образ. Особливо активні «прихильники традиційних цінностей» стали переслідувати його сім'ю, через що Павлу довелося звернутися до поліції.
Історію Павла Лагойди багато хто дізнався після його інтерв'ю The Economist, в якому він відкрито розповів про те, як ставляться до гомосексуалістів в армії та з якими проблемами стикаються представники ЛГБТ, які служать у ЗСУ. Партнер Павла Владислав також зараз на фронті. Павло підписав контракт ще до повномасштабного вторгнення.
- Я в армії ще з 2020 року, — розповідає «ФАКТАМ» Павло Лагойда. — Про свою орієнтацію спочатку особливо не розповідав. Сказав лише одному побратиму, своєму другові. Він нікому про це не говорив. Але в якийсь момент про це дізналися інші побратими. Я переписувався зі своїм партнером і залишив телефон у кімнаті, забувши вийти з переписки. Хлопці прочитали, і так усім стало про це відомо.
Реакція товаришів по службі, за словами Павла, була різною. Були і глузування, і нетактовні питання. Але більшість сприйняла цю інформацію адекватно.
- Згодом усі звикли, і це вже ні в кого не викликало подиву чи зайвих питань, — каже Павло. — Це серед тих, кого я знав і хто добре знав мене. З іншими людьми іноді траплялися неприємні ситуації, але таке бувало не часто.
Один із таких випадків Павло раніше описував в інших інтерв'ю:
«До мене підійшов один артилерист, який тільки-но повернувся з відрядження і перебував не в дуже хорошому стані. Оскільки про мене всі знають, швидше за все, хтось сказав йому: „Бачиш того хлопця? Він гей“. Спершу агресії не було. Він підійшов, привітався, а потім запитав: „Це правда, що ти гей?“ Я відповів, що це правда. Почалися питання: „Як ти став таким?“ і тому подібне. Я звик до цього і зазвичай спокійно пояснюю людям, як це. Його реакція була несподіваною: він раптом підвівся і почав мене бити».
- Цю людину я бачив уперше в житті, — каже Павло. — Що ж до хлопців, з якими я служу пліч-о-пліч, то вони — люди з різними поглядами — ставляться до мене абсолютно нормально. Тому що ми робимо одну справу. Особливо зараз під час повномасштабного вторгнення. Вони так і кажуть — мовляв, твої сексуальні уподобання — це суто твоя особиста справа. Служби в армії це не стосується. І я ж далеко не єдиний представник ЛГБТ у ЗСУ. Я знайомий і спілкуюсь із гомосексуалістами з інших підрозділів. Більшість із них бояться говорити про це відкрито. Я не боюся. Я така сама людина, як і всі інші — і сподіваюся, колись наше суспільство буде готове це прийняти. На жаль, поки що не готове. Проте я бачу позитивні зрушення. Ставлення до представників ЛГБТ у нашій країні покращилося не в останню чергу через повномасштабне вторгнення — коли багато хто зрозумів, що зараз їх захищають «на нулі» не лише гетеросексуали.
— Проте тонни хейту, які зараз сиплються на вас у соцмережах, не витримують жодної критики. Ви отримуєте не лише образи, а й прямі погрози. Як ви вважаєте, що спровокувало цю хвилю ненависті? Адже своєї сексуальної орієнтації ви не приховуєте вже давно.
- Думаю, це все тому, що я став дуже помітним. Почав давати інтерв'ю, зокрема й закордонним ЗМІ. Повідомив у соцмережах про наші з партнерами заручини. Заручини, звичайно, більш символічні, адже всім відомо, що в Україні одностатеві шлюби неможливі. Але ми сподіваємося, що стане можливим узаконене громадянське партнерство. Це, до речі, одна з причин, через які я даю всі ці інтерв'ю. Ми хочемо донести, наскільки зараз, за умов війни, для нас це важливо. Особливо якщо хтось у парі (або обидва, як у нас із моїм партнером) перебуває на фронті. Це війна, і може статися все, що завгодно. І якщо, приміром, я отримаю поранення, мій партнер навіть не зможе потрапити до мене в реанімацію, оскільки за документами ми один одному ніхто.
Щодо хейту, то я до цього звик і мене це не зачіпає. Якщо людям хочеться, хай пишуть. Але коли почалися погрози моїй мамі, це було вже надто.
Читайте також: Донька-трансгендер Ілона Маска рве з батьком усі стосунки
— Їй хтось подзвонив?
- Так, був дзвінок із невідомого номера. Їй сказали, що, якщо я не перестану «цим займатися» і «ганьбити ЗСУ», вони спалять наш будинок. Після цього мама помітила за собою стеження. Якісь люди фотографували місце, де ми живемо. Це вже більше, ніж злісний коментар у соцмережі. Тому ми звернулися до поліції. Я вдячний усім, хто допоміг з розголосом. Сподіваюся, що цей розголос допоможе забезпечити моїм рідним безпеку.
Вдячний і співробітникам поліції, які оперативно відреагували на моє звернення. Думаю, насамперед це тому, що я служу у ЗСУ. А погрози військовослужбовцю — це серйозно. Сподіваюся, що людей, котрі це робили, знайдуть. Але я не впевнений, що якби я був цивільним, реакція була б такою ж. Це, до речі, ще одна причина, чому на мене і таких, як я ллються ці тонни хейту. У тих же США у житті представників ЛГБТ теж не все так гладко, вони також стикаються з образами. Але там за подібні речі передбачено покарання. А в нас, на жаль, люди, які це роблять, відчувають повну безкарність.
Законопроєкт про громадянське партнерство, про який говорив Павло Лагойда, зараз активно обговорюється у ЗМІ та соцмережах. Якщо законопроєкт буде прийнято, він має допомогти одностатевим і різностатевим парам набути статусу близьких родичів, не одружуючись. Питання того, що в умовах війни це дійсно необхідно, обговорювалося ще минулого року. У липні 2022 року петиція президенту Зеленському про легалізацію шлюбів для ЛГБТ набрала 25 тисяч необхідних підписів.
Володимир Зеленський тоді відповів, що під час війни змінити Конституцію неможливо, але уряд має ідеї щодо реєстрації громадянських партнерств (що буде, по суті, тим самим цивільним шлюбом, але юридично оформленим, з відповідними правами та обов'язками для партнерів).
Законопроєкт № 9103 про громадянське партнерство зареєстрували у Верховній Раді у березні цього року. Його автор, нардеп Інна Совсун, написала у соцмережі:
«У разі підтримки Верховною Радою, законопроєкт допоможе парам визначити взаємні права та обов'язки, питання володіння майном, спадку, соціального захисту, прав у разі смерті чи зникнення партнера чи партнерки.
Нічого екстраординарного. Все те, що завжди, за замовчуванням, було доступно різностатевим парам в Україні. Держава має надати юридичний захист тим, хто захищає її безпеку".
Читайте також: У Харкові пройшло перше «одностатеве весілля»
На підтримку законопроєкту висловилися багато публічних людей, військовослужбовців та волонтерів. На цьому тлі встигла потрапити у скандал православна церква — після того, як Священний Синод ПЦУ назвав законопроєкт «категорично неприйнятним» і «тим, що суперечить природному, Богом встановленому закону». Подібні заяви ПЦУ спровокували черговий скандал та обговорення того, чи доцільно церкві втручатися у законодавчі процеси у світській державі.
Нагадаємо, раніше «ФАКТИ» писали про те, що зірка «Клондайку» Оксана Черкашина та режисерка Зоя Лактіонова одружилися в Польщі.