У Корделівці на Вінниччині в останню путь провели захисника Івана Павлюка. Нездійсненими залишилися мрії, невтішними від горя — батьки, дружина та дві сестри.
«Я думками постійно повертаюсь до крайньої поїздки на схід… Ми зустрілись з хлопцями, розвантажувались, жартували, серед них був Іван Павлюк. Жартували про Івана, що інструктору потрібна інструкція по розвантаженню, бо він — „Google“. Потім разом обідали, фотографувались. Я бачила, з якою повагою ставились до нього хлопці, як розповідали, що пройшли разом з Іваном в Сівері, наголошували, який він відповідальний, — пише волонтерка Олена Верлан-Кульшенко. — Народився Іван в сім'ї лінгвістки та військового. Мав сестру-двійняшку та молодшу сестру. Коли батьки працювали за кордоном, дитинство провів в Полтавській області. Згодом повернувся в Корделівку, де закінчив загальноосвітню школу з золотою медаллю. Вступив на історичний факультет Житомирського державного університету ім. І. Франка, де познайомився зі своєю майбутньою дружиною Катериною».
На четвертому курсі пара вирішила вступити до лав Національної гвардії України військової частини 3028, перейшовши на заочну форму навчання. Починав службу з посади помічника гранатометника, згодом пройшов курс і став старшим розвідником. Далі разом з дружиною пройшли курс навчання на інструктора з бойової підготовки, отримали звання старшого сержанта.
«Іван завжди розвивався всесторонньо, був обізнаний у військовій справі, будівництві та техніці, займався паверліфтингом, — зазначає Олена Верлан-Кульшенко. - Через свою ерудованість отримав позивний Google. Неодноразово брав участь в ООС, мав грамоти і подяки від командувача ротно-тактичного угрупування. З початком повномасштабного вторгнення разом з побратимами виконували різні завдання в Київській області, згодом на сході. В грудні був нагороджений орденом „За мужність“ ІІІ ступеню. На жаль, отримати її так і не встиг».
Життя молодого воїна обірвалось вночі 17 квітня в результаті артилерійського обстрілу на Донеччині. Він отримав травми, несумісні з життям. Залишились нездійсненними мрії про дітей, затишний будинок та спокійну старість.
Раніше «ФАКТИ» повідомляли, що у Тульчині на Вінниччині в останню дорогу провели бійця Юрія Мазура, який загинув під час мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Невельське Донецької області.
Читайте також: «Експертизи ДНК чекали пів року»: український герой загинув, рятуючи побратима