У боях під Бахмутом загинув хорист та бандурист Данило Мельник. У 2014 році він пройшов Іловайськ. Після повернення співав в хорі Патріарший собор Воскресіння Христового УГКЦ у Києві, викладав уроки мистецтва школярам і постійно давав благодійні концерти. Після повномасштабного вторгнення знову взяв до рук зброю.
«З Данилом ми потоваришували ще в день першого знайомства. Коли побачив його з бандурою на вулиці в компанії підлітків-рокерів, одразу вирішив підійти і запропонувати вступити у свій клас. Як зараз пам'ятаю: Данило був одягнутий у чорне шкіряне пальто, мав чудову поставу, розмовляв зі мною напрочуд спокійно і дивився крізь окуляри таким серйозним поглядом, немов кандидат технічних наук. Пізніше він зізнався, що якби я не підійшов до нього, то навряд чи він вступав у виш. Згодом дізнався, що він захоплювався не тільки музикою, а й технікою. Ще у студентські часи він розповідав мені про свої ідеї по створенню водневого двигуна. Данило постійно робив якісь креслення та розрахунки з великою вірою, що в нього усе вийде, і в перспективі українці зможуть відмовитися від бензинових двигунів, — розповів про загиблого бійця його товариш Тарас Яницький. — Також Данило любив виступати і подорожувати. Я часто брав його з собою на концерти. Його самобутністю, талантом та харизмою завжди захоплювалися слухачі і однаково гарно приймали як у Києві, так і в інших містах України. Особливо запам’яталися виступи Данила у Борисполі та у Володимирі на День міста, де він співав думи. Публіка слухала його з великим захопленням і викликала на біс не один раз. Він був Гомером нашого часу. Ще на початку війни Даня пішов добровольцем в АТО. А вже за рік повернувся і успішно закінчив магістратуру КНУКіМ. От і в 22 році за покликом совісті та високої моралі Данило пішов на фронт у танкові війська, де трагічно загинув.
Навіть тут, під Бахмутом, Данило хотів бути максимально корисним і наполегливо намагався удосконалити конструкцію БТР та кріплення кулемета. Він служив не тільки у ЗСУ, але і на духовно-мистецькій ниві".
Загинув боєць 10 травня. Його дружина Інна написала: «Він дав мені стільки щастя, турботи і кохання, що я не уявляю, як і навіщо жити далі без нього. Ти моє все, ти мій Птах, ти мій Янгол, спочивай спокійно в Царстві Божому. Прошу всіх друзів згадати Данила в молитві».
Картка для допомоги дружині бійця Інні Мельник: 5 168 752 087 535 939
Раніше «ФАКТИ» писали про приголомшуючу історію війни Романа Гримайла: повернувся з Польщі, щоб піти до ЗСУ, та втратив ноги.