Днями у селі Сухівці на Тернопільщині поховали останки 16-річного Юрія Семенюка (на фото у заголовку), який зник за загадкових обставин майже 20 років тому. Весь цей час мама хлопця Стефанія Семенюк не припиняла пошуків сина та сподівалася на те, що він живий. Юра зник у березні 2004 року після того, як вийшов вночі з трьома приятелями з дому. Друзі — хлопці, що жили в сусідньому під'їзді, повернулися лише під ранок. Про Юрія всі в один голос говорили: мовляв, сів на якусь машину, що проїжджала повз, і поїхав, не пояснивши причин. Довгих 17 років Юрій Семенюк вважався зниклим безвісти. І невідомо, чи дізналася б його мама щось про долю сина, якби в селі несподівано не з'явився один із друзів, що тієї фатальної ночі був разом із Юрою. Сергій З. повернувся з москви, де перебував на заробітках, і за чаркою несподівано проговорився куму Стефанії Семенюк: «Ми Юру поховали ще тоді, 2004 року. Біля аеродрому».
Про цю обставину одразу стало відомо поліції. Сергія попросили показати місце поховання, але той або забув, або навмисно привів оперативників не туди. Останків хлопця не знайшли. І лише через тиждень після перших невдалих розкопок Сергій привів поліцейських саме до того місця, де лежали останки його друга дитинства. Але знову невдача. Перша експертиза показала, що кістки, які на той момент пролежали в землі 17 років, належать… тварині. І лише після повторної експертизи вдалося встановити, що серед кісток тварини були і людські кістки. Більше того, було встановлено, що останки належать саме Юрію, який зник у 2004 році.
«ФАКТАМ» вдалося поспілкуватися із родичкою родини Семенюків Ольгою. Жінка розповіла, що мама Юри Стефанія часто ходила повз звалище в районі аеродрому і постійне відчувала, що це місце щось означає для неї.
— Стефанія вже зараз згадує, що коли проходила повз звалище, якась сила змушувала її обернутися, — каже Ольга. — Йде, бувало, повз, озирнеться, серце сильно стукати почне, потім забуває і йде далі. Вона й подумати не могла, що там, під купою сміття, її син, якого вона так довго чекала.
Ольга згадує, що тієї ночі, коли зник Юрій, його друг Сергій, який був разом із ним, прийшов додому під ранок, перемазаний глиною.
— На всі запитання він відповів, що не знає, куди поїхав Юрко. Мовляв, зупинив машину та поїхав, — каже Ольга. — А через два тижні Сергій зі своїм братом Віталієм, який також був тієї ночі разом з хлопцями, і мамою якось дуже швидко поїхали на заробітки до москви. А через кілька років до Нідерландів поїхав і останній живий свідок драми, яка розігралася 2004-го, — Богдан.
— То що ж сталося з Юрою? Що розповідає Сергій?
— Сергій каже, що це був нещасний випадок. Вони крали кольоровий метал із трансформаторів. Хотіли підзаробити. Адже їм усім було по 16 років. Дружили з дитинства. Юра торкнувся дроту і отримав сильний розряд струмом. Його друзі кажуть, що він помер миттєво. На Юрі одяг задимився і він упав як підкошений. Сергій каже, що вони злякалися. 16 років — це ще, по суті, діти. Злякалися, що на їхніх очах загинув друг. Злякалися, що лаятимуть. І замість того, щоб заявити про все до поліції, вони вирішили сховати тіло.
Вони мали різні ідеї, як позбутися тіла. Хтось пропонував відвезти Юрка до Збаража і там втопити в ставку. Але побоялися, що дорогою зустрінуть поліцію. Зрештою вирішили закопати тіло друга на сміттєзвалищі біля аеродрому — ближче до села Гнилички. Але перед цим друзі чомусь роздягли Юру і спалили його одяг. Хіба це не дивно?
— Ви вважаєте, що Сергій зараз говорить неправду і між хлопцями стався конфлікт? Може, вони билися і вбили його?
— Я не можу нічого стверджувати. Тіло Юри знайшли у 2021 році. Потім майже два роки проводились експертизи. Експерт каже, що слідів насильницької смерті не було виявлено. Чи можна це встановити по кістках? Але череп у Юри був проламаний і зуби вибиті. У поліції, щоправда, кажуть, що такі ушкодження сталися під час розкопок. Проте ми разом із експертами самі брали участь у розкопках. Рили руками, боячись щось пошкодити. Не знаю…
Мама Юри та його родичі хочуть добитися справедливості. Сергій та його брат Віталій зараз у селі. Нема лише Богдана, який ще не повернувся з Нідерландів. Сергія та Віталія навіть не було затримано. Слідчий якось сказав Стефанії, мамі Юри, що у цій справі йому все зрозуміло. Мовляв, справді був нещасний випадок. Але якщо вони не вбивали Юрка, то чому 17 років зберігали таку страшну таємницю? Гаразд, у 16 років ще майже діти. А потім? Коли подорослішали? Ми дуже боїмося, що справу просто закриють і ми ніколи так і не дізнаємося, що ж із Юрою сталося насправді.
Ситуацію прокоментували в поліції Тернопільської області (мій співрозмовник попросив не називати його прізвища):
— Кримінальне провадження було відкрито за статтею 115 — «Умисне вбивство». Справу ніхто не закривав. Я розумію родичів, які прагнуть помсти. Не дай Боже опинитися на місці мами хлопця. Я її дуже добре розумію. Але у нас є дані, які підтверджують версію, що справді стався нещасний випадок.
— Наскільки реально встановити по кістках, що пролежали в землі 17 років, що Юру перед смертю не били?
— Я не експерт і, на жаль, нічого не можу сказати з цього приводу. У слідства є дані судмедекспертизи, де йдеться про те, що слідів насильницької смерті виявлено не було.
— Вам не здається дивною поведінка хлопців тоді, 2004-го? Чому вони все ж не повідомили в поліцію?
— Вони крали кольоровий метал із робочих трансформаторів. Боялися, що їх можуть притягнути до відповідальності за крадіжку. Та й боялися, що їх можуть звинуватити у загибелі друга.
— Друзів Юрія зараз не можна притягнути за жодною зі статей Кримінального кодексу? У їхніх діях не було складу злочину?
— За такими статтями Кримінального кодексу, як, наприклад, «Приховування злочину» або, якби було доведено, що після удару струмом хлопець якийсь час був живий, — «Залишення в небезпеці», вже минули всі терміни давності. Якщо буде доведено, що це навмисне вбивство, то буде зовсім інша історія. На даний момент немає законних підстав затримувати друзів хлопця, який зник багато років тому.
Раніше «ФАКТИ» писали про загадкове зникнення 12-річних Наді Ющенко та Тоні Кульчицької. Дівчата поїхали кататися на велосипедах і безвісти зникли. Це сталося 21 рік тому, але ні подружок, ні їхні тіла не знайшли досі.