Одне з дванадцяти найважливіших християнських свят — Вознесіння Господнє — православні та грекокатолики цього року відзначають у четвер, 25 травня. Ця дата приурочена до сорокового дня після Воскресіння Христа.
В українській народній традиції цей день має кілька назв: Знесіння, Вшестя, Шестя, Ушестя. До Вознесіння Господнього готували спеціальне ритуальне печиво у формі драбинок із сімома сходами — «щоб було чим Ісусу Христу піднятися на небо. Частину випічки було прийнято роздавати бідним людям, її також відносили на могили померлих родичів.
Вважалося, що від Великодня до Вознесіння відчинені двері до раю та пекла — душам праведників дозволено перебувати на землі, а грішні на цей час звільнені від пекельних мук.
На свято під забороною знаходилася як брудна і важка робота, так і будь-який господарський клопіт. Не працювали і на землі — вважалося, що після Вознесіння Господнього вже немає сенсу садити овочі та сіяти зернові — багатого врожаю не буде.
Також у святковий день, втім, як і будь-які інші, не можна бажати комусь зла, а також сваритися, лаятися поганими словами, відмовляти у допомозі мандрівникам і плювати на землю. Пращури вірили, що цього дня Христос продовжує ходити земними дорогами.
А от якщо ви когось образили, то сьогодні — саме час просити пробачення та прощати.
Пращури вірили, що якщо день Вознесіння Христового буде дощовим, то й усе літо буде холодним, мокрим і грозовим, що, своєю чергою, може погано позначитися на врожаї. Якщо ж погода хороша, то врожай буде багатим, а тепло може протриматися аж до середини осені.
Нагадаємо, що з 1 вересня Православна Церква України переходить на григоріанський календар: Різдво Христове — 25 грудня, а не 7 січня, День святого Миколая — 6 грудня, а не 19 грудня, Водохреща — 6 січня, а не 19 січня. Святкування Великодня та прив'язаних до нього подій відбуватиметься за старим стилем.
Фото з Вікіпедії