У гучній справі про вбивство поліцейськими п'ятирічного Кирила Тлявова оголосили вирок. Переяславський міський суд Київської області дав головному підозрюваному у вбивстві дитини чотири роки позбавлення волі. Ще двох підозрюваних виправдав, а третьому дав випробувальний термін. Вирок оголосили за кілька днів до четвертої річниці трагедії — Кирила вбили 31 травня 2019 року. Сталося це тому, що поліцейські у вільний від роботи час вирішили «розважитись» і постріляти на вулиці «по мішенях». Але вийшло, що мішенню стала п'ятирічна дитина, яка гуляла у дворі.
Чому обвинувачений, якому спочатку загрожувало довічне ув'язнення, отримав лише чотири роки позбавлення волі? А решта взагалі, по суті, залишилася без покарання? «ФАКТИ» розповідають нюанси цього гучного кримінального процесу.
Як загинув Кирило Тлявов? Цей день, 31 травня 2019 року, бабуся хлопчика Олександра Тлявова у розмові з «ФАКТАМИ» назвала найстрашнішим днем у своєму житті. Близько четвертої години дня Кирило разом зі своїм старшим братом вийшли погуляти біля будинку. З ними були ще двоє сусідських хлопчиків.
«Діти сиділи навпочіпки й грали з телефонами. Несподівано вони почули постріл. Спочатку подумали, що хтось кинув петарду. А потім помітили, що Кирюша лежить на асфальті й в нього з голови тече кров. Спочатку вирішили, що він сильно злякався, упав та розбив голову. Потім хлопці згадали: коли Кирюша падав, його обличчя вже було залите кров'ю… Хлопці побігли кликати на допомогу дорослих. Ніколи не забуду, як у квартиру залетів переляканий старший онук і закричав: „Бабусю, наш Кирило помер! Він не дихає!“ Ми, не чекаючи „швидкої“, машиною повезли Кирюшу до лікарні…» — розповіла Олександра Тлявова.
У той момент дитина ще була жива, але у неї був роздроблений череп. Дістати з голови кулю виявилося неможливим. За життя Кирила лікарі боролися три доби, але 3 червня хлопчик помер у лікарні.
Хто стріляв у Кирила, діти, що були з ним поруч, не бачили. Зате, за словами Олександри Тлявової, бачили сусіди: «Люди, які живуть з іншого боку вулиці, одразу сказали, що бачили компанію із чотирьох осіб. Серед них були двоє поліцейських та син одного з них. Люди розповідали, що того дня всі вони вчотирьох пиячили… Ще розповідали, що бачили цих поліцейських і в ніч проти 1 червня. Тобто, вистріливши в нашу дитину, вони поїхали розважатися далі…»
Поліцейських було затримано. Однак, хто саме з них поцілив у дитину, довго залишалося невідомим. А зброя — головний речовий доказ у справі — зникла. Проте пізніше слідство встановило, хто саме вистрілив у Кирила — і цю людину, поліцейського Івана Приходька, звинуватили у хуліганстві та вбивстві з необережності.
Приходько працював у Головному управлінні Нацполіції Київської області на посаді інспектора водної поліції. На момент трагедії йому був 31 рік. У 2016 році його звільнили з поліції через невідповідність займаній посаді. Але вже наступного дня він поновився на службі за рішенням Окружного адмінсуду Києва.
Другий поліцейський — патрульний із Переяслав-Хмельницького районного відділення поліції Володимир Петровець. У системі МВС з 1999 року працював у ДАІ. На момент загибелі Кирила Тлявова йому було 42 роки. 2015-го під час реформи МВС його було звільнено з правоохоронних органів. Але невдовзі він повернувся і став командиром відділення роти особливого призначення № 1 у Києві. У секторі превенції водної поліції працював із березня 2018 року. Це він у день трагедії був зі своїм 16-річним сином.
Чому під час слідства статтю звинувачення перекваліфікували?
Розслідування здійснювало ДБР. У листопаді 2019 року у ДБР повідомили, що змогли хронологічно відтворити картину подій, що відбувалися 31 травня 2019 року.
«31 травня з 13:00 до 15:45 вони перебували у дворі будинку поліцейського, вживали спиртне та заздалегідь домовилися про постріли з вогнепальної зброї кулями 5,6 міліметра. Постріли вони здійснювали по мішенях та інших предметах, — розповіли у ДБР. — Зброя та кулі належали одному із правоохоронців. Вони наперед підготували мішені. У цей час на відстані 80 метрів від вулиці гуляли четверо дітей, серед них п'ятирічний Кирило. О 15:36 один із поліцейських вистрілив по мішені, яка знаходилася між двома будинками. Куля пролетіла 52 метри, влучила у вершину каменю, зрикошетила, пролетіла ще 33 метри та влучила в голову хлопчика. Підозрювані не знали, що попали в дитину і поїхали розважатися. О 4 годині ранку першого червня їх було доставлено у відділення поліції».
Після смерті дитини кримінальне провадження було відкрито за статтею «Умисне вбивство», яка передбачає покарання аж до довічного ув'язнення. Але в ході слідства кваліфікацію змінили — бо наміру вбивати хлопчика у підозрюваного Приходька не було — він не планував убивство, стріляв із хуліганських мотивів.
Водночас адвокат підозрюваного Віктор Чевгуз стверджував, що факт того, що в дитину потрапив саме його підзахисний, не доведено — усі підозрювані, мовляв, стріляли лише по банках на подвір'ї, а це лише адміністративне правопорушення.
Справа слухалася в суді понад два роки, і впродовж цього часу Приходько, який перебував під вартою, неодноразово намагався домогтися зміни запобіжного заходу. Наприкінці минулого року йому це вдалося — після того, як Європейський суд з прав людини визнав неналежними умови його перебування у СІЗО, а термін перебування в ув'язнені — надмірним. ЄСПЛ навіть зобов'язав державу відшкодувати Приходьку 9,5 тисячі євро.
Зрозуміло, що рішення ЄСПЛ жодним чином не знімало з Приходька підозр у скоєнні злочину. Коментуючи «ФАКТАМ» цю ситуацію, адвокатка сім'ї потерпілих Ельвіра Лазаренко сказала, що «ЄСПЛ виходив із системних проблем, які існують в Україні щодо неналежних умов утримання підозрюваних і засуджених під вартою та тривалості утримання під вартою до винесення вироку». При цьому Ельвіра Лазаренко зазначила, що затягування судового процесу з боку прокуратури чи потерпілих не було. Натомість, за її словами, засідання не раз відкладалися саме на прохання та через клопотання обвинуваченого.
Таким чином, у грудні 2022 року Приходько вийшов з-під варти. Прокуратура просила суд про цілодобовий домашній арешт із носінням електронного браслета, але через брак пристроїв у правоохоронних органах суд обмежився цілодобовим домашнім арештом без браслета.
Куди і як пропала зброя, з якої стріляли в Кирила?
Зброю — головний речовий доказ у кримінальному провадженні — за чотири роки так і не знайшли. Після затримання поліцейські заявили, що залишили малокаліберну рушницю на місці злочину. А коли приїхала поліція, зброя зникла. ДБР тоді відкрило провадження щодо правоохоронців, які затримували обвинувачених і загубили цей головний речовий доказ. Але це розслідування нічим не скінчилося.
«Ще у 2019 році ми ініціювали перед ДБР внесення відомостей до ЄРДР за даними фактами, проте як ДБР, так і слідчі судді відмовилися визнати бабусю вбитого Кирила потерпілою в даному провадженні, мотивуючи це тим, що їй не завдано шкоди внаслідок службової недбалості поліцейських. На всі наші подальші адвокатські запити ДБР відмовляло у наданні інформації про хід та результати розслідування цієї справи, посилаючись на таємницю досудового розслідування», — сказала адвокатка сім'ї потерпілих Ельвіра Лазаренко.
Іван Приходько отримав за вбивство через необережність чотири роки позбавлення волі, три з половиною з яких він уже відсидів. Ще суд зобов'язав його виплатити сім'ї загиблої дитини мільйон гривень моральної компенсації.
Володимир Петровець отримав випробувальний термін — за зберігання патронів. Звинувачення в хуліганстві з нього зняли, а справу з приводу підроблених документів на авто (у цьому його теж звинувачували) закрили у зв'язку із закінченням термінів давності. Сина Петровця і четвертого обвинуваченого, приятеля поліцейських, виправдали.
У прокуратурі вже заявили, що подаватимуть апеляцію.
«Поки що вирок, згідно з вимогами кримінального процесуального кодексу, не набрав законної сили, — повідомили в Офісі Генерального прокурора України. — Ювенальні прокурори Київської обласної прокуратури оскаржуватимуть його у встановленому законом порядку».
«Наша позиція незмінна. У сукупності ми просили для Приходька 7 років позбавлення волі, щодо Володимира Петровця та Кривошея — по шість років, щодо Петровця Станіслава — чотири роки зі звільненням від відбування покарання з випробуванням», — цитує «Суспільне» прокурора Максима Дергача.
При цьому засуджений, попри м'який вирок, теж має намір його оскаржувати. Його адвокат поки що коментарів із цього приводу не давав, але раніше неодноразово заявляв, що факт того, що саме постріл, зроблений Приходьком, спричинив смерть дитини, довести неможливо. Сам Приходько сказав «Суспільному», що обурений фактом виправдання інших обвинувачених, бо «відсидіти мають усі».
Сім'я загиблого хлопчика шокована вироком. Бабусі Кирила Олександрі Тлявовій стало погано.
— Коли мені про це повідомили, у мене схопило серце, — плачучи, сказала жінка «ФАКТАМ». — Зараз напилася пігулок, лежу… Не можу повірити в те, що можна просто так почати стріляти на вулиці, вбити дитину і, по суті, залишитися не покараним. Я щиро сподівалася, що Приходько отримає хоч би сім років, як передбачала стаття звинувачення. Але ні. Ще двоє виправдані… Дитини немає, і покарання за це теж немає. Зі мною вже зв'язувалися представники прокуратури, сказали, що подаватимуть апеляцію. Але в мене вже немає віри у справедливість.
«ФАКТИ» стежитимуть за подальшими подіями.
Раніше «ФАКТИ» повідомляли подробиці судового процесу та вироку поліцейським з Кагарлика Київської області, яких обвинувачували у побитті та зґвалтуванні 26-річної Нелі Погребіцької.