Тамаз Сомхішвілі, компанія якого вимагає від міської та центральної влади $ 100 млн у якості компенсації за розрив інвестиційної угоди з реконструкції Харківської площі у Києві, за даними Міністерства юстиції України та Служби зовнішньої розвідки України, є громадянином росії, колишнім керівником і власником низки енергетичних російських компаній. Вимоги Сомхішвілі до української влади не можуть бути виконані з огляду на заборону задовольняти вимоги осіб, пов’язаних із державою-агресором, що передбачено відповідною постановою Кабміну. Про це йдеться у листі Міністерства юстиції до КМДА, копія якого є у розпорядженні «ФАКТІВ».
Нагадаємо, що судовий процес між ТОВ «Київ Термінал», бенефіціаром якого є Тамаз Сомхішвілі, та КМДА і Київрадою триває з 2019 року. Суть претензій позивача зводиться до того, що у 2007 році він виграв інвестиційний конкурс КМДА на проведення реконструкції Харківської площі Києва. Однак начебто протидія чиновників не дала йому можливості реалізувати проєкт, у 2013 році інвестиційний договір було розірвано, а у 2019 році підприємець звернувся до суду, вимагаючи компенсувати $ 25 млн «збитків» і $ 75 млн «втраченої вигоди».
У 2019 році Господарчий суд Києва частково задовольнив вимоги Сомхішвілі, постановивши стягнути з київського бюджету на користь «Київ Термінал» 671 млн грн ($ 25 млн). У травні 2021 року Північний апеляційний суд повністю відмовив у задоволенні позову. Однак у жовтні 2021 року Верховний суд повернув справу на розгляд до апеляції. Сомхішвілі також звертався із відкритими листами до Кабміну та президента, у яких позиціонував себе як «британський інвестор» і погрожував міжнародним арбітражем до України з огляду на наявність в нього громадянства Великої Британії.
Вимоги підприємця викликали обурення у представників громади Києва. Зокрема, член-кореспондент Української академії архітектури Віктор Глеба, який у 2007−2008 роках обіймав посаду заступника головного архітектора міста, заявляв, що проведення конкурсу містило ознаки корупції, при цьому жодних робіт на Харківській площі проведено не було, а підстави для проведення експертизи про збитки та подальшого позову до столичної громади було сфальсифіковано.
У ЗМІ була також опублікована інформація про те, що Сомхішвілі, який обіймав керівні посади у «Лукойлі», «Роснафтоекспорті» та інших російських компаніях, досі є громадянином росії. 22 листопада 2022 року під час судового засідання у Північному апеляційному господарчому суді у справі представник департаменту економіки та інвестицій КМДА Руслан Павлов заявив, що КМДА отримала від Міністерства юстиції України лист, де з посиланням на дані української розвідки повідомлялось про російське громадянство Тамаза Сомхішвілі.
Однак на наступному засіданні суду, 25 квітня 2023 року, адвокат Сомхішвілі Тарас Думич заявив представникам ЗМІ, що державні органи не надавали суду інформації про російське громадянство його підзахисного, і лист Мін’юсту не долучений до справи.
З огляду на велике суспільне значення справи під час повномасштабної війни з росією і важливість для державних інтересів прийняття неупередженого рішення по ній, «ФАКТИ» звернулися до Мін’юсту із запитом про надання копії листа щодо факту російського громадянства Т. Сомхішвілі.
Як випливає з відповіді, Тамаз Сомхішвілі, за даними Міністерства юстиції та Служби зовнішньої розвідки України, дійсно є громадянином росії. У листі зазначається, що протягом тривалого часу Сомхішвілі обіймав керівні посади у російських енергетичних компаніях.
Крім того, у листі наголошується, що позовні вимоги осіб, пов’язаних із державою-агресором, не можуть бути задоволені в Україні — з огляду на відповідний мораторій (заборону) на задоволення таких вимог, передбачений постановою Кабінету міністрів № 187 («Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією російської федерації»), прийнятою 3 березня 2022 року.
Раніше повідомлялося, що кримінальний авторитет Тамаз Сомхішвілі — партнер російський бізнесменів Олександра Жукова та Бориса Давлетьярова, які пов’язані з корпораціями «Газпром», «Роснефть» та «Транснефть».