Шведські інженери з Dämningsverket змоделювали прорив дамби на Каховській ГЕС ще у жовтні минулого року. Тоді вони дійшли висновку, що найважчі наслідки повені припадуть на лівий берег Дніпра. Фахівці передбачали, що хвиля заввишки 4−5 метрів вдарить по Антонівському мосту в Херсоні приблизно через 19 годин після прориву (тобто ввечері 6 червня).
За їхніми розрахунками, права притока Дніпра Інгулець вийде з берегів, а через 4−5 днів повінь торкнеться річки Південний Буг у Миколаєві. Херсон здебільшого не буде затоплений, повінь торкнеться лише порту та району доків. Буде потоплено населені пункти на обох берегах Дніпра.
Через 50 годин після прориву греблі повністю затопить Кінбурнську косу — перешийок за дельтою Дніпра. Пік потужності повені — 14 тисяч кубометрів води за секунду. Для порівняння, у спокійних умовах Дніпро несе 2400 кубометрів води за секунду, а Ніагарський водоспад — 2400 м3/с.
Зазначимо, що в моделі шведські фахівці не врахували, що напередодні катастрофи росія довела рівень води в Каховському водосховищі до критичних 17,5 метра, відповідно багато з прогнозованих подій можуть статися раніше. У вихідній версії моделі рівень води складав 14 метрів. Також інженери виходили з того, що вибух знесе всі прольоти греблі (200 метрів). У той же час, було зафіксовано прорив 11 із 28 прольотів.
Як писали «ФАКТИ», після підриву рашистами Каховської ГЕС під загрозою затоплення опинилися близько 80 населених пунктів. У Херсонській області проводять евакуацію.