За роки свого правління володимир путін не раз зміщував з посад без видимих причин прем'єр-міністрів, інших урядовців та високопосадовців. Особливо він любить влаштовувати перетасовування у колоді. Журналісти видання «Проєкт» опублікували результати власного розслідування. Вони стверджують, що путін (як і будь-який диктатор) боїться змов. Саме з цим страхом і пов'язані гучні відставки у Кремлі.
«Проєкт» нарахував щонайменше три «змови». Існували вони насправді чи були лише у хворій уяві путіна, сказати складно. Очевидно одне — російський лідер сприймав їх саме так.
Першим, хто став жертвою путінських страхів, став Михайло Касьянов. Він обіймав посаду прем'єр-міністра росії з травня 2000 по кінець лютого 2004 року. Касьянова відправили у відставку разом із усім його кабінетом. Тоді, взимку 2004 року, російські ЗМІ вважали, що приводом для такого рішення путіна стала позиція Касьянова у справі відомого бізнесмена Михайла Ходорковського. Прем'єр-міністр мав необережність виступити на підтримку голови нафтової компанії «ЮКОС».
Однак тепер, як стверджує «Проєкт», вдалося з'ясувати, що путін зняв Касьянова з посади, запідозривши його в змові. Він припустив, що глава уряду вирішив спробувати зайняти пост президента.
Після несподіваної відставки Касьянов пішов у несистемну опозицію. Особливих успіхів він не досяг. У липні 2015 року очолив Партію народної свободи. Покинув цю посаду зовсім недавно — наприкінці травня цього року.
Але навіть сам перехід колишнього прем'єра в опозицію путіну не сподобався. Тому він почав використовувати інший метод боротьби зі «змовниками». Їх почали переміщати на високі, але малозначущі чи зовсім не публічні пости.
Вперше такий метод путін випробував за кілька місяців до президентських виборів 2008 року. Уряд росії тоді очолював Михайло Фрадков. Він отримав цю посаду у березні 2004 року після відставки Касьянова. Здавалося, путін був задоволений роботою нового уряду. Однак у вересні 2007 року Фрадкова призначили директором служби зовнішньої розвідки (СЗР). Посаду прем'єра отримав Віктор Зубков.
Як стверджує «Проєкт», причиною було те, що путін дізнався про таємне обговорення Фрадковим, тодішнім мером Москви Юрієм Лужковим, генпрокурором Володимиром Устиновим та заступником головної адміністрації президента Ігорем Сечіним можливості зміни влади в Кремлі. Сєчін тоді викрутився. Лужков встояв на посаді мера, але довіра втратив повністю, що призвело до цілої низки розслідувань не лише його діяльності, а й бізнесу його дружини Олени Батуріної. Устинова з посади генпрокурора перевели на посаду міністра юстиції.
Нарешті, третю «змову», як вважав путін, готував не хто інший, як дмитро медведєв. Він обійняв посаду президента росії у 2008 році. медведєв з путіним мав негласний договір — щоб не змінювати конституцію, вони проводитимуть рокіровку, міняючись постами глави держави та глави уряду.
Однак у якийсь момент медведєв «почав приймати самостійні рішення». Саме цей факт путіну не сподобався. Наприкінці літа 2011 року він заявив медведєву, що повертається на президентську посаду. На той час зміни все ж таки були внесені. Президента у 2012 році росіяни вперше збиралися обирати на шість років. Нібито путін пообіцяв медведєву, що у 2018 році вони знову поміняються. Але, як відомо, цього не сталося. медведєв залишався на посаді прем'єр-міністра до середини січня 2020 року. Потім його зробили заступником голови ради безпеки росії, а з грудня 2022 року він працює першим заступником голови військово-промислової комісії росії.
Раніше повідомлялося, що путін витрачає величезні кошти на власну безпеку.
А британський військовий аналітик Шон Белл заявив, що російський диктатор схожий на Гітлера і робить ті самі помилки.