Похід пригожина на москву показав, що силові структури в рф неоднорідні, рядові росіяни — тим більше, адже частина з них підтримала рух Пригожина, що білоруський самозванець Лукашенко раптом виявився сильнішим за путіна, фактично змусивши «Вагнера» відступити.
Таку думку в інтерв'ю OBOZREVATEL висловив керівник Служби зовнішньої розвідки України у 2005−2010 роках генерал армії Микола Маломуж.
Зважаючи на те, що путін вже не має стратегічних перспектив ні у війні, ні у міжнародному форматі, ні в росії, яку веде до системного провалу, зрозуміло, що частина еліт починає замислюватись про формат його заміни. Більш ефективні структури, наприклад, «вагнерівці» на чолі з Пригожиним, ФСБ, Дьомін тощо формуються передусім під час війни.
Вони намагаються створювати альтернативи. Ухвалюються політичні рішення щодо тих осіб, які, як вони вважають, винні у цій кризі. Насамперед це Шойгу та Герасимов. Спочатку це було озвучено на політичному рівні, потім на організаційному і в підсумку на бойовому.
Путіну це протистояння було вигідно — критика силовиків, які змагалися між собою не тільки на фронті, а й на тлі ступеня наближеності до путіна. Причому це не тільки міноборони і Пригожин, але ще й фсб, і розвідка, і тіньові еліти. У ситуації конфлікту вони не могли об'єднатись проти нього самого. Путін грав на цих інструментах як спецслужбіст, але невдало.
Проблема в тому, що путін — стратег дуже недалекий, він не бачить стратегічних перспектив тієї чи іншої дії. Він піднімав Пригожина, роблячи віддушину для радикалів, якусь частину їх відтягував на себе і Гіркін, але це завжди закінчується погано. Коли є провал у стратегії, провал на фронті, коли з'являються передумови до конкретних поразок, усі ці башти Кремля починають працювати проти режиму.
Тому Пригожин, спочатку заходячи в клінч зі своїми конкурентами, міноборони, намагається посилити вплив на путіна, а в перспективі, можливо, і провести його ротацію. Група Пригожина та ті, хто стоять за ним, намітили такий план природного конфлікту між ним та Шойгу.
Читайте також: Добре постарались для ЗСУ: у Повітряних силах назвали кількість авіації, знищеної під час заколоту пригожина
Шойгу та Герасимов — представники старої військової еліти. Вони мають дуже потужне лобі в різних структурах не лише у військовому плані, а й у фінансовому та оперативному в оточенні путіна. У цій ситуації вони вирішили придушити Пригожина, свого конкурента. Було вироблено модель, як це зробити — спочатку його дискредитували на фронті, віддалили його від путіна і створили умови для його нейтралізації, змушуючи «вагнерівців» укласти контракти з міноборони.
Ситуація загострилася, коли вони пішли на військову конфронтацію спочатку під Бахмутом, а потім і в Ростові. На цьому фоні Пригожин вирішив заявити про свої права разом зі своїми партнерами, кураторами тощо, розуміючи, що путін не має внутрішніх сил для протидії. ПВК «Вагнер» не могли зупинити ні в Ростові, ні в інших місцях. Вони дійшли до Оки, ще трохи — і зайшли б у Москву. Але, звісно, цей формат не мав перспектив.
Нагадаємо, The Washington Post впевнені, що спецслужби США отримали розвіддані про підготовку пригожину до збройного протистояння з міноборони ще в середині червня, поінформувавши про це Білий дім та інших чиновників. Але оскільки точного розуміння, що збирається робити пригожин, і термінів реалізації його плану американські спецслужби не мали, тому конкретних рішучих дій не вживалося, і все закінчилося лише «висловлюванням занепокоєння».