Сьогодні багато хто скаржиться на емоційне вигоряння. Живучи в реаліях війни вже понад рік, люди працюють без відпустки, часом і понаднормово, оскільки зарплати дуже низькі. Хронічна втома накопичується й накопичується, внаслідок чого сили вичерпуються, людина втрачає мотивацію та інтерес до того, чим займається, настає апатія, відбувається зниження самооцінки. Нещодавно на такий стан скаржилася популярна актриса та телеведуча Лілія Ребрик.
Як уникнути емоційного вигоряння і як з ним боротися, якщо ви все ж таки його зазнали? Про це «ФАКТИ» розпитали відому українську кризову психологиню Галину Алексєєнко.
— Тема емоційного вигоряння зараз дуже актуальна, оскільки в умовах війни всі ми живемо у стані хронічного стресу та перевантажень, — каже Галина Алексєєнко. — Порушено відчуття безпеки, психіка перебуває у стані постійної напруги. Організм не встигає з цим справлятися. Емоційне вигоряння проявляється в апатії, відсутності бажань, безсонні… Втомлена, виснажена психіка перестає працювати у нормальному режимі — вона перевантажена. Її потрібно терміново відновлювати. Але, звичайно, краще такі стани не допускати. Для цього важливо відпочивати, наскільки це можливо. І не треба відмахуватись: мовляв, зараз не до цього. Пам'ятайте: тільки поновивши себе, зможете допомагати іншим.
— Чи правда, що емоційне вигоряння насамперед загрожує трудоголікам та перфекціоністам?
— До нього схильні всі, хто ігнорує свої почуття. Трудоголізм та перфекціонізм буває різний. Людина може бути відповідальною та добре працювати, але при цьому дотримуватися балансу праці та відпочинку. Крім відпочинку, дуже важливо уважно та дбайливо ставитися до своїх почуттів, не ігнорувати їх. Сумно — сумувати, страшно — боятися… Усі почуття нам потрібні, немає поганих чи добрих. Важливо, щоб поруч були люди, з якими можна поділитися своїми переживаннями та які підтримають.
— Знаменитий український хореограф Григорій Чапкіс розповідав мені в інтерв'ю, що, коли відчував емоційне вигоряння, йшов у парк, сідав на лавочку, спілкувався з людьми.
— Це чудовий спосіб відновлення. Є навіть спеціальні вправи для цього. Наприклад, озирнутися та знайти в кімнаті п'ять різних кольорів. Потім — відчути п'ять запахів, п'ять смаків, торкнутися предметів з п'яти різних фактур. Усе це допомагає людині повернутися до реальності. Дуже важливо також відчути своє тіло: наприклад, поплескати себе долонею, пострибати… Тактильні відчуття повертають до життя. Ви можете обійняти близьку людину, домашнього улюбленця або м'яку іграшку. Також спробуйте маленькими ковтками повільно випити склянку теплої води або філіжанку чаю, прийняти теплий душ. І головне — не допускати перевтоми, давати собі відпочинок. Давно відомо, що той, хто краще відпочине та набереться сил, краще працює. Відновлення ресурсів дозволяє успішно працювати далі.
— Як правильно відпочивати?
— Насамперед намагайтеся не накопичувати втому. Щойно відчули, що втомилися, відпочиньте.
— Багато хто скаржиться, що відпочивати немає можливості, що з однієї роботи доводиться бігти на іншу.
— Якщо не давати організму відпочинок, це загрожує тим, що потім людина взагалі не зможе працювати. Дуже добре відновлюють подорожі за місто, на природу. Можна піти прогулятися й до найближчого парку чи скверу. Якщо є можливість, можна поїхати кудись на екскурсію, щоб побачити визначні пам'ятки. Подивіться фільм, почитайте книгу.
Нові враження також відновлюють, наповнюють силами. До речі, дуже добре допомагають фізичні навантаження. Можна зайнятися йогою, пілатесом, плаванням — тим, що найбільше до вподоби. Прекрасна ідея — піти до спортклубу. Крім занять спортом, ви там спілкуватиметеся, а це теж важливо. Якщо з'являється якесь нове захоплення, це також чудово. Хочеться щось робити — робіть! Життєва енергія — велика цінність.
— Де ж її черпати?
— Насамперед потрібно дбати про своє фізичне здоров'я. Емоційне та фізичне здоров'я безпосередньо пов'язані, так що потрібно достатньо спати, добре харчуватися, регулювати режим роботи та відпочинку. Шукайте джерела натхнення. Їх може бути багато. Думайте про хороше — хоча б про те, що життя продовжується, а це вже чимало. При цьому уникайте спілкування з людьми, які знижують вашу самооцінку.
— Мабуть, не випадково сторінки соціальних мереж у такий складний час заповнені фото квітів та гарних пейзажів, люди йдуть у театри, музеї, галереї… Наскільки потрібна така терапія красою?
— Вона дуже важлива, бо ефективно відновлює. Зверніть увагу, як багато квітів зараз у кожному київському дворі. Їх просто море! Висаджуючи квіти, люди цим теж рятуються, як і іншими хобі — наприклад, рукоділлям, малюванням, кулінарією, квітництвом… Це хороший спосіб перемикнутися на щось інше. І хоча це теж праця, але, коли займаєшся улюбленою справою, вона є водночас і релаксом.
— Нещодавно головний редактор «ФАКТІВ» Олександр Швець відкрив перший в Україні Музей порцелянових фігур. Багато хто з гостей кажуть, що після його відвідин відчувають приплив життєвих сил.
— Краса лікує душу. Зараз, у таке лихоліття, дуже важливо помічати красу навколо. Прекрасне нагадує нам про світлий бік життя і допомагає зберігати внутрішній баланс.
— Але трапляється, що й хобі не рятує. Людина може втрачати інтерес навіть до того, що зазвичай завжди любила. Що робити у такому разі?
— Якщо тяжко, йдіть до людей, спілкуйтеся з ними. У складні часи дуже важливо підтримувати одне одного. Не залишайтеся наодинці зі своїми проблемами! Співчуття також рятує. Допоможіть комусь — і вам буде легше теж. Також звертайтеся до професійних психологів, багато з них за необхідності підтримають безплатно.
— Як бути, якщо емоційне вигоряння спіткало близьку вам людину? Як йому допомогти?
— Почніть із того, що поспівчувайте. Скажіть, що бачите, як йому складно. У жодному разі не кажіть: «зберися», «не звертай уваги» або «комусь ще гірше». Запитайте, чим можете допомогти.
Виявіть турботу. Запропонуйте чай, цукерку та поговорити.
Поцікавтеся, що людину непокоїть. Підтримайте та нагадайте, що необхідно піклуватися про себе. Щирі теплі слова підтримки нам усім зараз дуже потрібні.
Раніше кризова психологиня Галина Алексєєнко розповіла «ФАКТАМ», як подолати страхи, якщо зараз потрібно вирушати в далеку дорогу.