Триває війна, яку розпочала росія проти України. 22-річний старший лейтенант служби цивільного захисту Сергій Антоненко був наймолодшим серед рятувальників пожежно-рятувального загону у місті Білопілля, що на Сумщині. Після повномасштабного вторгнення він постійно під обстрілами їздив у прикордонні села та допомагав місцевим. Проте 17 липня отримав важкі травми під час влучання снаряду окупантів на територію загону. Кілька днів медики боролись за життя чоловіка, але, на жаль, дива не сталось.
- Сергій був єдиним сином у батьків, й змалечку мріяв бути рятувальником. Не раз казав своїм рідним, що це гуманна професія, де ти приносиш користь і від тебе часто залежить в буквальному сенсі чиєсь життя, — розповідає «ФАКТАМ» Олег Стрілка, начальник сектору зв'язків із ЗМІ та роботи з громадськістю Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області. — Саме тому хлопець після закінчення школи вступив у Національний університет цивільного захисту України. Диплом отримав у 2021 році й почав працювати у пожежно-рятувальному підрозділі у місті Білопілля. Вже за кілька місяців почалось повномасштабне вторгнення й Сергій відразу ж кинувся рятувати людей після російських обстрілів свого району. Пригадую, що якось записували інтерв’ю з ним, і я поцікавився чи не переживають його батьки. На це він з усмішкою відповів, що звикли вже. Але пригадав момент, як на початку великої війни ворожий снаряд прилетів за 800 метрів від їхньої частини у двір багатоквартирного будинку. Там повибивало вікна, двері, повсюди вирви. Й підрозділ разом із Сергієм був залучений до проведення робіт. У приміщення стався ще й вибух газу, тому довелось евакуйовувати людей, левова частка яких були пенсіонери, які не могли навіть самостійно ходити. Й під час цього окупанти продовжували цинічно обстрілювати й далі.
Ділився Сергій історією, як вони з колегами їздили у село Волфине на Білопіллі, де ледь не заблукали та не опинились на ворожому блокпосту, бо вже з-за посадки виділась їхня вишка. Добре, що місцеві люди допомогли їм правильно організувати маршрут.
17 липня російські окупанти завдали чергового артилерійського обстрілу в напрямку міста Білопілля. Загалом пролунало три вибухи. Відразу стало відомо про двох загиблих жінок. Один снаряд потрапив на територію пожежної частини.
- Він влучив у саме бомбосховище. Ті співробітники, які встигли зайти туди, вціліли, — продовжує Олег Стрілка. — А ті, хто перебував на вході, зазнали травм. Це буквально дві секунди — вони не встигли добігти, їх накрило плитою. Сергій Антоненко отримав важкі черепно-мозкову та мінно-вибухову травми, він був найважчим серед шести поранених рятувальників. Тиждень він знаходився у реанімації у стані коми. Та на жаль…
Церемонія прощання із загиблим відбулась у Сумах, де віддати йому честь зібрались сотні колег, знайомих, рідні. Плакали всі, проводжаючи нашого героя під сирени пожежних машин в останню дорогу. Наше керівництво клопотатиме про нагородження Сергія орденом, бо це була сильна духом, відважна людина, яка до останнього подиху виконувала свій обов'язок.
Поховали рятувальника у його рідному селі Славгороді. Батьки загиблого та кохана віддали всі гроші, котрі надсилали на порятунок Сергія, маленьким пацієнтам гематологічного відділення Сумської обласної клінічної лікарні — це 165 тисяч гривень. 12 родин хворих діток отримали вкрай важливу допомогу від родини загиблого рятувальника.
Раніше «ФАКТИ» писали, що на фронті загинув замкомандувача УДА та депутат Київради Сергій Ільницький.