У Габоні група високопоставлених військових оголосила на національному телебаченні про захоплення влади в цій африканській країні. Військовий переворот стався за кілька днів після спірних президентських виборів. Заколотники заявили, що анулюють їхні результати, закривають кордони Габону та розпускають усі державні установи.
Переможця виборів Алі Бонго Ондімба, який переобрався на третій термін поспіль, взято під домашній арешт. Також заарештовано його сина.
Це вже другий військовий переворот за місяць у Західній та Центральній Африці. Перший був здійснений у Нігері. А протягом останніх трьох років у цій частині Африки сталося вже вісім військових переворотів.
Офіцери, які захопили владу, стверджують, що представляють усі сили безпеки та оборони Габона. Однак іноземні журналісти, які перебувають у країні, повідомляють, що це не так. На вулицях лунають постріли. А це означає, що далеко не всі силовики підтримують бунтівників.
Сім'я чинного президента Алі Бонго керує країною з 1967 року. Його батько Омар Бонго обіймав посаду президента понад 40 років і не раз був викритий у корупції. Алі Бонго змінив батька у 2009 році. У 2016 році він із невеликою перевагою переобрався на новий президентський термін. Вибори супроводжувалися насильством та звинуваченнями у зловживаннях.
На серпневих виборах не було міжнародних спостерігачів. Представники опозиції скаржилися на численні грубі порушення. На багатьох виборчих дільницях були відсутні бюлетені з ім'ям опозиційного кандидата. Влада відключила інтернет і ввела комендантську годину в нічний час по всій країні.
Глава зовнішньополітичного відомства Європейського союзу Жозеп Боррель заявив, що міністри оборони країн ЄС терміново обговорять ситуацію у Габоні.
«Якщо все підтвердиться, то йдеться про черговий військовий переворот, який посилює нестабільність у всьому регіоні. Весь регіон, починаючи з Центральноафриканської Республіки, потім Малі, потім Буркіна-Фасо, потім Нігер і тепер, можливо, Габон, у дуже складній ситуації», — наголосив Боррель.
«Це велика проблема для Європи», — визнав він.
Американські вчені Джонатан Пауелл та Клейтон Тайн провели дослідження. Вони підрахували, що в Африці з 1950-х років було здійснено понад 200 спроб військових переворотів, причому половина з них виявилася успішною.
На початку XXI століття кількість переворотів знизилася, але останні роки знову помітно зросла. У 2020 році стався лише один переворот — у Малі. У 2021 році було вже п'ять — у Чаді, Малі, Гвінеї, Судані та Нігері. 2022 року також було п'ять спроб.
Пауелл і Тайн підкреслюють — нове зростання кількості військових переворотів у країнах Африки збігається зі збільшенням та посиленням там російської присутності (нагадаємо, пригожин напередодні загибелі побував у кількох африканських державах і вивіз звідти золото).
Першою країною, де з'явилися спочатку найманці ПВК «Вагнер», а потім і російські військові фахівці, стала у 2018 році Центральноафриканська Республіка. Потім цей сценарій повторювався кілька разів в інших країнах Африки.
Після ЦАР російські найманці прийшли до Лівії, де на той момент кілька років тривала громадянська війна. У Судан «вагнерівці» заходили спочатку із завданням допомогти зберегти владу президенту Омару аль-Баширу. Але у 2019 році його було зміщено зі своєї посади внаслідок військового перевороту. Потім були Мозамбік та Малі.
Тим часом перевороту бояться не лише лідери багатьох африканських держав, а й російський диктатор Володимир Путін. Не випадково президент рф витрачає величезні кошти на власну безпеку.
У заголовку: стоп-кадр відео