Нова літньо-осіння колекція квітів з цукрової мастики Наталії Лупич конкурує з самою природою. Варто подивитися на фото, щоб це зрозуміти. А коли дивишся наживо, то розумієш: це справжні шедеври. У складі цукрової мастики цукрова пудра та білок, тож квіти можна куштувати.
Творчість майстрині з Івано-Франківська відзначена двома золотими медалями на Міжнародному кондитерському конкурсі Cake International.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» вона розповіла про свою нову колекцію квітів, що вражає красою та вишуканістю.
— За підсумками літа в мене утворився ось такий букет (на фото), — показує Наталя Лупич. — Туди увійшли квіти: троянди, півонії, іриси, петунії, жоржини… Найскладнішою у ліпленні була троянда «капучино». Це багатопелюсткова квітка, яка має подвійну серединку досить складної будови. Тонесенькі делікатні пелюстки наче закручуються вісімкою. Щоб отримати бажаний результат, довелось багато експериментувати. Поки досягла досконалості, створила три варіанти квітки. Головне, що кінцевий результат мені сподобався. Ніжна, тендітна троянда може прикрасити будь-який торт чи десерт, надати їм вишуканості та святкового вигляду.
— Які ж квіти на тортах найпопулярніші?
— Гадаю, що троянди та півонії. Хоча мушу сказати, що на вибір декору для тортів впливає сезонність. Весною їх переважно прикрашають магноліями, гілочками сакури чи яблуневого цвіту, ромашками та дзвіночками, незабудками. Влітку, крім троянд, півоній та жоржин, які є фаворитами весільних оформлень, дуже популярними стали соняшник, волошки, маки. Восени це можуть бути чорнобривці. Взимку це, звичайно, пуансетія (різдвяна зірка). Зараз, у вересні, популярні квіти лотоса. Ними зазвичай прикрашають желейні тортики — як спогад про літо.
— Що символізує кожна квітка?
— Наприклад, лотос — священна рослина Сходу. Їй поклонялися, нею лікувалися. Дивує величезна життєстійкість цієї квітки. При несприятливих умовах насіння лотоса не проростає, але й не гине… Воно наче «засинає», не втративши можливості прорости знову. І в такому стані може перебувати кілька століть. Відомі випадки, коли насіння, що зберігалися в музейних колекціях, проростали через сотню й більше років. Лотос — волелюбна квітка. Якщо зірвати бутон, то він не зацвіте. Якщо зрізати лотос у квітучому стані, то через годину пелюстки опадуть. Цю квітку називають «примхливим аристократом». Вона живе лише в чистій воді. Якщо в озері ростуть лотоси, то з екологією в цьому місці все гаразд. Лотос — символ чистоти та просвітлення. Кожного вечора пелюстки лотоса закриваються і квітка занурюється у воду, щоб наступного ранку знову відновитись.
— Кому порадите дарувати торти з лотосом?
— Це хороший подарунок для молодих людей, які тільки-но стали на шлях розвитку та самовдосконалення. Даруючи лотос, можна підбадьорити та підтримати друга в тяжкий час, подарувати надію на краще.
— Неймовірно гарні ваші іриси та півонії…
— Назва квітки в перекладі з грецького означає «веселка». Півники, так їх у нас називають, відомі людству понад чотири тисячоліття. Мовою квітів ірис означає щирість та дружбу. Це символ чистоти та стійкості. Символічне значення такого подарунка говорить про глибоку відданість. Велике значення мають відтінки ірисів. Жовтий ірис означає любов та повагу, ліловий — миролюбність та довіру. Півонія ж мовою квітів уособлює романтику, щастя, багатство. У Китаї півонію називають «королевою квітів». У давнину один з імператорів, який був палким шанувальником садівництва, запровадив особливі посади служителів квітів. Зокрема, за півоніями мала доглядати молода китаянка з пензликом із кролячої шерсті. Її обов’язком було регулярно очищати пелюстки квітів від пилу. Також півонії є символом міцного шлюбу. Зараз жодна модна весільна церемонія не обходиться без цих квітів. Їх використовують для виготовлення букета нареченої, а також прикрашають місце проведення свята, адже ці квіти символізують щасливе, безбідне й тривале родинне життя.
Читайте також: «Квіти з пластичного чорного шоколаду мають присмак трюфельних цукерок», — кондитерка Наталія Лупич
— Кому порадите дарувати торти з ірисами?
— Іриси найбільше підходять для чоловічих тортиків, бо трактуються як символ честі та відваги. Інтерпретація з'явилась через довге мечеподібне листя.
— Ваші петунії та жоржини не відрізнити від справжніх.
— Петунії з цукрової мастики використовують в компанії з іншими квітами для декорування святкових тортів. Тонкі та вишукані пагони можуть композиційно витягнути форму букета догори, або ж, навпаки, можуть звисати каскадом квітів донизу. Це має неймовірно гарний вигляд на струнких святкових тортах.
Подарований букет жоржин означає тривалий союз і відданість. Ця символіка збереглася у багатьох європейських країнах, тому кулясті світлі бутони часто використовують для прикраси весільних залів та арок, а також у букеті нареченої.
— А що символізує соняшник?
— Це квітка сонця. Здавна люди вірили в її магічні сили. А ще соняшник називали квіткою одкровення. Вважалося, якщо на ніч під подушку покласти квітку соняшника, то можна побачити пророче видіння. Зазвичай соняшники росли на подвір'ях коло тину. Ними прикрашали домівки, розписували стіни світлиць, двері, столи, ліжка, стільці, скрині, колиски та навіть вулики. Дуже часто орнаменти з зображенням соняшника ми бачимо на вишитих рушниках. Для нас соняшник — це не тільки символ краси та сяйва, а ще й процвітання, любові до рідної землі. Тому саме соняшником найчастіше декорують свої торти українські кондитери до урочистих подій. Ця квітка — один з символів України, як і синьоокі волошки, які стали популярним елементом в орнаменті української вишивки.
— Чи трапляється, що ваші цукрові квіти приймають за справжні?
— Таке ставалося вже не раз. Якось зайшла до мене моя приятелька, з якою ми дуже давно не бачилися. Вона знала, що я ліплю квіти з цукрової мастики, бачила фото в соціальних мережах, але коли побачила їх, то одразу не повірила, що то мої, а не справжні.
— Яку квітку мрієте створити?
— Хочеться створити ще не одну квітку. Світ природи настільки різноманітний, що, йдучи просто міською вулицею, можна натрапити на цікаву рослинку. І це не обов'язково мають бути розкішні сортові квіти. Це може бути жасмин з тендітними, але духмяними квіточками або гілочка бузку. Або навіть звичайна конюшина, яку ми можемо й не помітити, перебуваючи на лісовій галявині. От, напевно, конюшину мені й хочеться зараз зробити найбільше — на згадку про літо, що вже минуло.
— Яке ваше творче кредо?
— «Де є бажання, знайдеться й шлях». Мені здається, що саме цей вислів є певним дороговказом, яким мені потрібно рухатись.
Цікаву розмову «ФАКТІВ» з іншою майстринею, Галиною Кісеєвою з міста Олександрія на Кіровоградщині, яка створює з тополиного пуху портрети людей та тварин, які вражають реалістичністю, читайте тут.
Фото з альбому Наталії Лупич