Розповідь Тетяни Дубик про те, як проходили її пологи у пологовому будинку Волочиської багатопрофільної лікарні Хмельницької області, жахає. Під час складних пологів молода жінка зіткнулася з акушерським насильством, образами та приниженням з боку лікарів, забороненим у більшості країн світу прийомом Крістеллера та страшним результатом — тяжкою травмою у новонародженого, через яку він уже понад місяць перебуває у реанімації під апаратом ШВЛ.
У поліції відкрили кримінальне провадження. Лікарі, за словами постраждалої, вже намагалися підкупити її, а коли не вийшло, перейшли до погроз. «ФАКТИ» дізналися подробиці цієї страшної історії.
— Стан нашого синочка Павлика критичний, — повідомила «ФАКТАМ» Тетяна Дубик. — Син у комі, і ніхто не може сказати, чи зможе він з неї вийти. У нього уражена центральна нервова система. Як нам пояснили вже у Хмельницькому, де синочок лежить у реанімації, внаслідок асфіксії у нього виник кисневий голод, і мозок помер. Лікарі просто задушили мою дитину.
Це сталося 12 липня. Близько четвертої ранку у Тетяни почали перейми й чоловік одразу повіз її до Волочиської багатопрофільної лікарні — туди, де жінка стояла на обліку з п'ятого тижня вагітності.
— Це моя перша вагітність, і проходила вона дуже добре — не було ні токсикозу, ні стрибків тиску. Я літала як метелик, — каже Тетяна. — Вела мою вагітність завідувачка гінекологічного відділення. Те, як проходитимуть пологи — природним чи хірургічним шляхом, — ми заздалегідь не обговорювали. Як і те, що плід великий (4700 кг, як ми вже потім дізналися), і вагінальні пологи в такому разі можуть бути небезпечними… Лікар не обговорювала зі мною жодних варіантів, не попереджала про можливі ризики — і потім, уже в процесі пологів, усе медичні процедури та прийоми теж здійснювала без будь-якого попередження та моєї згоди.
Ми приїхали до пологового будинку о 4 годині 55 хвилин. Нас зустріла акушерка, завела в палату, сказала мені переодягнутися та йти на огляд до завідувачки, яка була у відділенні, бо вночі приймала в когось пологи. Оглянувши мене, завідувач та акушерка визначили, що розкриття шийки матки вже на півтора пальця. Я сказала, що хотіла б народжувати шляхом кесаревого розтину. На що акушерка та лікар лише посміхнулися. Після чого лікар без попередження взяла якийсь хірургічний інструмент і пробила мені плідний міхур — щоб відійшли води та прискорився процес пологів. Мене відправили до палати чекати на сильні перейми та повне розкриття. Час від часу заходила акушерка, оглядала мене та перевіряла серцебиття дитини. Заходила і лікарка.
О 10:45 мене вже завели до пологової зали. Чоловіка до пологової зали не пустили — він чекав під дверима. У пологовому залі мені сказали, що розкриття вже 9 сантиметрів, що означає, що до повного розкриття залишається лише один сантиметр. Щоб прискорити процес, гінеколог ввела мені внутрішньовенно розчин окситоцину (гормон, який сприяє відкриттю шийки матки).
За словами Тетяни, лікарка і це зробила без попередження та без згоди пацієнтки. Коли Тетяна все ж таки з'ясувала, що їй вводять, почала відмовлятися, але її ніхто не слухав.
— Мене посадили у крісло, на якому приймають пологи, — продовжує жінка. — Під дією окситоцину перейми стали ще болючішими. Близько 11 години розпочався інтенсивний процес, у пологову залу запросили неонатолога разом із медсестрою. Також були присутні два практиканти (про присутність яких мене не попереджали і не запитували мого дозволу).
Я довго тужилася. Лікарка та акушерка кричали, щоб я тужилася сильніше. Що я й робила, але дитина не виходила. Збіглися інші гінекологи з відділення. Зібралося п'ять лікарів, медсестри, старша акушерка, санітарки. Всі стояли поряд зі мною та кричали, що я «неправильно тужуся», обзивали мене «дурепою, лінивою егоїсткою», були фрази «зробити змогла, а народити не можеш» та інше. Завідувачка почала кричати, що «видно маківку голови дитини», але «вона (тобто я) не може її видути». Після чого два інших лікарі стали біля моєї голови та, схилившись наді мною, почали тиснути мені на живіт (застосовуючи прийом Крістеллера, який є заборонений). І так по черзі лікарі тиснули мені на живіт. Побачивши, що результату немає, вони почали це робити по двоє одночасно: одна лікарка так і стояла наді мною, а друга — з лівого боку — і вони витискали дитину в чотири руки. Я кричала від страшного болю, не могла дихати, просила кисень. Але замість того, щоб дати кисневу маску, лікарі обливали мене водою та били по обличчю. Я вже відчувала, що втрачаю свідомість, і говорила про це вголос, на що була відповідь: «Нічого з тобою не буде».
Коли голова дитини вийшла, а плечі ні, завідувачка без попередження провела епізіотомію — тобто розрізала мені промежину. А коли й це не допомогло, почала своєю рукою ще більше розтягувати промежину і за кілька хвилин витягла дитину.
Далі був найстрашніший момент у моєму житті: коли я зрозуміла, що дитина не заплакала.
— Світ для мене зупинився, — каже Тетяна. — На мить мені поклали сина на груди, після чого відразу забрали, та я почула фрази «адреналін і штучну вентиляцію дитині». Почалася суєта — лікарі почали дзвонити реаніматологам, але нікого не було на місці. Я тільки й чула, що «той у відпустці», того «немає на роботі». Завідувачка ухвалила рішення викликати реанімобіль дитячої реанімації з Хмельницького.
А я так і лежала в тому кріслі… Підійшли три лікарі, почали мене «шити», після чого принесли охолоджену грілку й сказали тримати. Я не змогла — випустила її через страшенну слабкість у м'язах. Попросила санітарку мені її подати. Підійшла медсестра і, постукавши рукою по коліну, сказала: «Заспокойся, ти вже сьогодні накерувала».
Читайте також: Заворот кишок у дитини медики переплутали з тепловим ударом: батько померлого хлопчика домігся вироку горе-лікарям
Новонародженого забрали до реанімації в Хмельницький, де він перебуває досі.
— До мене, коли я вже була в палаті (куди мене після всього пережитого відправили йти пішки, хоча я ледве стояла на ногах), взагалі ніхто не заходив, — каже Тетяна. — Нашого синочка Павлика під'єднали до апарату ШВЛ… Лікарі з Хмельницького сказали, що дитина отримала серйозні травми та її стан тяжкий. Вони ж сказали чоловікові, що дитина велика — 4700 кг, 56 сантиметрів — як для перших пологів та мого таза. Відтоді чоловік щодня їздить до Хмельницького, щоб хоча б п'ять хвилин побути поряд із нашим синочком.
Тетяну виписали на шостий день після пологів. До цього, третього дня, їй зробили УЗД внутрішніх органів, з результатів якого стало відомо, що жінка під час пологів отримала травми внутрішніх органів.
— З'ясувалося, що у мене внутрішні гематоми черевної порожнини, збільшена ліва нирка та розрив лонного зчленування 11.62 (при нормі, як мені сказали, 5 мм), — каже Тетяна. — З медперсоналу до мене до палати заходили лише акушерки та санітарки. І дитяча медсестра, яка сказала мені: Ти ж розумієш, що провини лікарів немає. Ти сама винна, погано тужилася".
10 серпня Тетяна написала заяву до поліції. Правоохоронці порушили кримінальну справу.
— 14 серпня моєму батькові дзвонить його однокласниця, яка працює дерматовенерологом Волочиської лікарні, та просить про зустріч, — каже Тетяна. — Під час зустрічі говорить, що «завідувачка гінекологічного відділення готова заплатити чималу суму, щоби твоя дочка забрала заяву». 17 числа мені вже зателефонувала сама завідувачка та сказала, що хоче поговорити. Цього ж дня вони вдвох із дерматовенерологом приїхали до мене додому й почали розмову з фрази: «Ну, ти написала заяву, і що тобі з цього? Знімуть завідувачку з посади та позбавлять кваліфікації — це максимум». Я запитала, хто ж тоді має нести відповідальність за наслідки. Відповіді ми з чоловіком не почули. Завідувачка повторювала: «Тобі ніхто не хотів зробити погано. Бувають ускладнення в акушерстві, буває, що діти вмирають під час пологів — все буває…» А дерматовенеролог говорила: «Ви молоді, ще собі народите». Потім почала погрожувати, що якщо ми не заберемо заяву, то завідувачка «теж винайме адвоката, тож давайте домовлятися».
Тетяна з чоловіком дали зрозуміти, що ні з ким ні про що домовлятися не збираються. Подружжя сподівається на об'єктивне розслідування й на те, що винні в тому, що трапилося, понесуть покарання. Тетяна та її чоловік просять небайдужих людей молитися за їхнього новонародженого сина Павлика.
— Лікарі у Хмельницькому роблять усе можливе, але ніхто не знає, що буде далі, — каже Тетяна. — Ми вже зверталися до закордонних фахівців, але ніхто не готовий брати нашу дитину на лікування — звідусіль ми отримали відмову… Тому єдине, що ми зараз можемо зробити, це вірити у диво та молитися. На свій допис в інстаграмі я отримала сотні коментарів. І дізналася, що мій випадок, на жаль, далеко не єдиний. Мені написали десятки жінок, які внаслідок подібних дій лікарів втратили своїх дітей або у яких дитина стала інвалідом внаслідок отриманих під час пологів травм. Я розповідаю про те, що трапилося ще й для того, щоб такі випадки не повторювалися. Щоб такі лікарі не працювали у лікарнях, не приймали у жінок пологи. Думаю, було б правильно, якби завідувачку, яка просто задушила мого сина, на час слідства усунули від роботи. На що головлікар Волочиської лікарні сказав: «Я дуже співчуваю цій родині, але лікарі у мене на вагу золота». Мовляв, не буде кому працювати…
У пресслужбі поліції Хмельницької області повідомили, що кримінальне провадження відкрито за статтею 140 Кримінального кодексу — «Неналежне виконання медпрацівником своїх професійних обов'язків, що спричинило тяжкі наслідки для неповнолітнього».
Завідувачка гінекологічного відділення від коментарів пресі відмовляється. Керівник лікарні Віктор Чубар сказав, що поки не може повідомити нічого конкретного.
«Ведеться слідство, яке розставить усі крапки. Також призначено засідання кваліфікаційно-експертної комісії в обласному департаменті охорони здоров'я. Отримаємо їхній висновок і тоді прийматимемо якісь рішення», — сказав Віктор Чубар «Суспільному».
Читайте також: Довелося рятувати в київському «Охматдиті»: неуважність районного лікаря мало не коштувала життя дитині
А начальник обласного департаменту охорони здоров'я Олександр Завроцький у коментарі виданню уточнив, що кваліфікаційно-експертна комісія може лише оцінити якість наданої допомоги та дати свої рекомендації, але рішення про те, чи усувати лікаря від роботи чи ні, ухвалюватиме керівництво медустанови.
Цей випадок в інстаграмі прокоментувала відома українська лікарка-гінеколог Ольга Білоконь. Ольга категорично спростувала висловлену в деяких коментарях думку про те, що проблеми під час пологів виникли через те, що жінка нібито до них не готувалася.
«Навіть ті жінки, які готуються, які могли прочитати всі томи акушерства, не захищені від того, що у них можуть виникнути ускладнення під час пологів (клінічно вузький таз, наприклад, як у цієї жінки) чи фізичне виснаження, і вони фізично не зможуть ефективно тужитися. І лікарі для того й навчаються 10+ років, щоб мати можливість оцінити ситуацію під час пологів та надати медичну допомогу такій жінці (накласти акушерські щипці, зробити вакуум-екстракцію плоду, провести КР тощо).
Також Ольга Білоконь підкреслила, що видавлювання дитини під час пологів є абсолютно неприйнятним і нічим не може бути виправдане:
«Видавлювання дитини заборонено, і такі дії нічим не можуть бути виправдані. Жодні дії породіллі під час пологів (навіть найнеадекватніші) не можуть пояснити надання такої медичної допомоги. Таких методів просто не існує у сучасному акушерстві».
«ФАКТИ» стежитимуть за розслідуванням цієї резонансної справи.
Раніше «ФАКТИ» розповідали страшну історію загибелі немовляти у Рівному: двомісячна дівчинка з вини лікарів згоріла живцем на операційному столі.
Читайте також: Шокуючий медичний скандал на Тернопіллі: з 22 пацієнтів, які осліпли після уколів, одному довелося видалити око