Мобілізація в Україні: як бронюють «айтішників»

З перших днів війни в Україні відбуваються планові мобілізаційні заходи. При цьому на підприємствах діє процедура бронювання фахівців, яких підприємство вважає критично необхідними для своєї діяльності, в тому числі і IT-спеціалістів. Вона відбувається в залежності від статусу підприємства і згідно з документом «Порядок бронювання військовозобов'язаних», затвердженим Кабміном у січні 2023 року.

Про це пише сайт Dev.ua.

Тимчасові рамки надання броні чітко прописані постановою Кабінету Міністрів України. Уся процедура, від подання списків підприємством до взяття заброньованих співробітників на спецоблік у ТЦК, триває до 25 днів:

подання органами влади списків до Генштабу — не більше 5 робочих днів з моменту подання їх заявником;
узгодження списків і подання їх до Мінекономіки — до 10 робочих днів;
ухвалення рішення про броню в Мінекономіки — не довше 5 робочих днів;
зарахування заброньованого фахівця на спеціальний військовий облік у ТКЦ — не більше 5 робочих днів.

Але коли мова йде про велику кількість «айтішників», то компанія повинна отримати статус критично важливої.

Це можливо тільки в тому разі, якщо вона:

забезпечує роботу інфраструктури для електронних комунікацій і доступу в інтернет. До цієї категорії належать постачальники та виробники обладнання для електронних комунікацій і провайдери, які працюють на території щонайменше двох областей;
надає електронні довірчі послуги (електронні підписи);
здійснює діяльність у сфері IT-індустрії, визначеної частиною четвертою статті 5 Закону «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»;
забезпечує функціонування публічних електронних реєстрів та/або баз даних і національних електронних інформаційних ресурсів;
надає безповоротну фінансову допомогу приватним компаніям у сфері інновацій, створення технологій та наукової діяльності (річний розмір наданої допомоги має бути не меншим за 30 млн гривень);
забезпечує інформаційну протидію агресору засобами інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних систем, а також у мережі Інтернет.

Для підтвердження відповідності критеріям, підприємство має надати завірений керівником документ, що гарантує достовірність інформації про діяльність компанії.

Як правило, компанії бронюють мінімальну кількість штатних фахівців, які потрібні для забезпечення основної діяльності.

Компанія може включити до списку на надання броні від мобілізації штатних співробітників, які мають дійсні документи, і лише за їхньою згодою. Тож очевидними є кілька причин, через які такі списки виявляються короткими або не подаються взагалі.

З поданого на затвердження списку ключових штатних фахівців бронь отримує тільки половина співробітників. Решту теоретично можуть призвати на військову службу.

Крім того, компанія не може забронювати фахівця, якщо він працює за контрактом або як ФОП. Такі співробітники несуть особисту відповідальність за військовий облік.

Більшість чоловіків в IT-секторі мають дефіцитні військово-облікові спеціальності і не мають права на бронь.

Нагадаємо, що разом з бронюванням не менше питань викликає вручення повісток військовозобов'язаним. Юристи вказують на недопустимість заповнення повістки «на коліні», без підписку керівника військкомату.