Асоціація приватних медичних закладів України вже не перший рік виступає за вдосконалення медичної реформи. На думку учасників цієї громадської організації підприємців, приватна медицина ще й досі не стала рівноправною частиною загальної системи охорони здоров’я країни. І страждають від цього насамперед українці, що мають проблеми зі здоров’ям, яких під час війни стало на порядок більше — і за рахунок постраждалих від ворожої зброї військових і цивільних, і за рахунок тих, у кого безперервний стрес викликав загострення наявних хвороб чи появу нових.
Нещодавно Асоціація запропонувала законопроєкт, який у разі ухвалення може вплинути на розвиток системи охорони здоров'я в Україні. По-перше, документ дасть змогу, нарешті, більш повно інтегрувати приватну медицину в загальну систему охорони здоров’я та скористатися її технічною базою для лікування українців. По-друге, надати пацієнтам право вибору, де та як їм лікуватися.
Про зміст, актуальність і перспективи законопроєкту розповіла голова Асоціації приватних медичних закладів України, кандидат медичних наук, гендиректор і співвласник мережі приватних клінік Smart Medical Center Олена Єщенко.
— Чим зумовлена доцільність розробки законопроєкту?
— На жаль, тарифи, які впроваджені НСЗУ для забезпечення медичних послуг за програмою державних медичних гарантій, є неможливими для виконання приватними закладами охорони здоров’я, оскільки тарифи НСЗУ не покривають витрати закладу.
Річ у тім, що державні та комунальні заклади отримують із державного або місцевого бюджету кошти на їхнє утримання, закупівлю медичного обладнання, у тому числі дороговартісного, комунальні послуги тощо. І всі ці видатки не входять до тарифу НСЗУ, який лише забезпечує необхідні для надання послуги витратні матеріали й оплату праці медичного персоналу. А от приватний заклад має сам себе повністю забезпечити та включити всі витрати до тарифу, тому за встановленими державою тарифами НСЗУ, на жаль, надавати послуги просто не має можливості.
Відповідно, наша ідея в тому, що після ухвалення змін до законодавства, які дозволять модель доплати за медпослуги у приватних клініках, для державних і комунальних закладів охорони здоров'я, на нашу думку, нічого не зміниться. Однак українці матимуть змогу робити вибір: або отримувати повністю безоплатні послуги в державному чи комунальному закладі, або доплатити за тарифом у приватній клініці, якщо вони цього бажають. Таким чином людина отримує реалізацію свого права скористатися коштами, які держава для неї виділила з бюджету на медичне обслуговування. Ці кошти зможуть за нею «йти» або в державний заклад, або в комунальний, або в приватний. Тому ми наголошуємо, що запровадження доплати в приватних закладах не порушить права жодного пацієнта.
— Це буде стосуватися всіх ланок системи охорони здоров’я — первинної, вторинної і так далі?
— Ні, не всіх. Є критично важливі речі для стану здоров’я пацієнта, які вирішуються на первинному рівні медичної або екстреної медичної допомоги. Тому ми говоримо, що на ці послуги не може бути введена доплата. А от на вторинному, третинному рівнях спеціалізованої медичної допомоги доплата може бути запроваджена. Тому базові речі, на нашу думку, і в державних, і в приватних закладах мають забезпечуватися для пацієнта на безоплатній основі.
— Чи готові до цього пацієнти?
— У травні поточного року Центр Разумкова провів незалежне велике дослідження. Було опитано більш як 2000 респондентів у містах із населенням понад 200 тис. осіб по всій території України, яка нині контролюється урядом. З'ясувалося, що 93% опитаних уклали декларації на медичне обслуговування, з них із приватними — лише 6%. Пов’язано це з малою кількістю приватних закладів, що беруть участь у програмі медичних гарантій НСЗУ через неприйнятні для приватників тарифи, про які ми вже говорили.
При цьому опитані особи високо оцінили якість медичної допомоги в приватних закладах. Так, на запитання «В яких закладах медична допомога вищої якості?» 42,2% назвали приватні медичні заклади, 30,8% - заклади державної та комунальної форм власності. Близько 30% вважали, що рівень медичної допомоги приблизно однаковий.
61,5% респондентів зазначили, що згодні доплатити різницю між тарифом НСЗУ та реальною вартістю послуги в приватному закладі. Це свідчить про зацікавленість українців у розвитку приватної медицини та можливості отримувати там медичну допомогу.
— Яких законодавчих актів стосуються запропоновані зміни?
— Право на медичну допомогу регулює Основний закон України — Конституція — та Основи законодавства України про охорону здоров’я. Запропоновані зміни не суперечать цим законам, не потребують внесення змін до них. Стаття 49 Конституції України гарантує право кожного на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування, а також визначає, що безоплатно медична допомога надається в державних і комунальних закладах охорони здоров'я. При цьому держава бере на себе зобов’язання сприяти розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.
Отже, впровадження можливості доплати в приватних закладах не суперечить положенням Конституції. Те саме стосується і Основ законодавства України про охорону здоров’я.
А от закон, у який необхідно внести зміни, — це Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Саме в нього ми пропонуємо зробити доповнення, за яким держава може покривати повну вартість та часткову для приватних закладів охорони здоров'я. Ось і вся суть змін.
— Тобто в цей третій закон і вносяться зміни?
— Так. Що ми розуміємо під терміном «добровільна доплата»? Добровільна доплата є покриттям різниці між встановленими державою тарифами та реальною вартістю медичної послуги. Тобто ми пропонуємо внести таке визначення: «Доплата — сума коштів, яка покривається за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб або шляхом забезпечення оплати за рахунок коштів добровільного медичного страхування, інших джерел, не заборонених законодавством, і становить різницю між встановленою надавачем медичних послуг приватної форми власності ціною медичної послуги на умовах доплати та тарифом за програмою медичних гарантій. За тарифом доплати оплачуються медичні послуги, крім первинної та екстреної медичної допомоги…».
Таким чином, доплата здійснюється з будь-яких джерел, не заборонених законодавством. За тарифом доплати оплачуються медпослуги, окрім первинної та екстреної медичної допомоги. Також доплата не поширюється на лікарські засоби, які входять до національного переліку лікарських засобів, що гарантує держава. Це стосується й медичних виробів, які відшкодовуються надавачу послуг за програмою медгарантій. Тож основні потреби для забезпечення життєдіяльності залишаються недоторканними.
— Чим ще займається робоча група, на якій ви вносили на розгляд цей документ?
— Це міждисциплінарна робоча група, яку очолює міністр охорони здоров’я, до складу котрої входить голова НСЗУ, голова комітету Верховної Ради, що опікується охороною здоров’я, представники міжнародних організацій, представники приватних медичних закладів України. Основні питання, які включено до порядку денного робочої групи, такі:
Наша мета — повноправна участь приватних закладів охорони здоров’я в загальній діяльності медичної сфери України.
— На якому етапі зараз розгляд законопроєкту?
— Наші пропозиції передані голові робочої групи — міністру охорони здоров’я — для проведення додаткових консультацій. Очікуємо на зворотний зв’язок і наступні кроки.
— Тобто з цього питання крига скресла?
— Крига скресне, коли законопроєкт ухвалять. Тоді відкриються додаткові можливості для участі в програмі медичних гарантій для приватної медицини, а люди матимуть вибір, де саме їм отримувати медичну допомогу.
Хочу сказати, що держбюджет, з якого йдуть асигнування на державну та комунальну охорону здоров’я, формується у тому числі й за рахунок коштів платників податків. Медичний заклад приватної форми власності — це підприємство, яке працює в медичній сфері та сплачує податки, створює робочі місця. Це соціально відповідальний бізнес, що повною мірою заслуговує на підтримку держави.
Зараз всі говорять, що в Україні треба підтримувати підприємництво, щоб ми мали змогу розбудувати країну в післявоєнний час. Але підтримки практично немає — є окремі програми кредитування, такі як 5−7-9. Однак якщо ми подивимося на основи законодавства охорони здоров'я, де декларується, що держава гарантує підтримку розвитку закладів охорони здоров’я усіх форм власності, то я цього не бачу. Тому, на нашу думку, запровадження можливості доплати, власне, й могло б розглядатися як певна підтримка медичних підприємств, щоб вони мали змогу надавати якісну медичну допомогу для більшої кількості українців.
Крім того, ухвалення цих змін сприятиме зменшенню корупції в медичній сфері. Я маю на увазі неформальні платежі, які люди платять у державних і комунальних закладах, що, по суті, і є такою собі доплатою до тарифу НСЗУ. Згідно з дослідженням Центру Разумкова, про яке я згадувала, переважна більшість респондентів доплачували за послуги в державних і комунальних закладах, при цьому 43% опитаних передавали особисто в руки лікарям додаткові гроші.
— У приватних закладах це виключено?
— Ви проходите в приватний заклад охорони здоров'я, вас повністю ознайомлюють з умовами і тарифами, ви укладаєте договір на медичні послуги. У ньому прописані всі права й обов'язки сторін. Далі за результатом наданих послуг оформляють акт про їхнє надання, вноситься оплата. Потім за фінансовим результатом діяльності підприємства сплачуються податки до бюджету, з якого, власне, йдуть кошти й на утримання державних і комунальних закладів.
Отже, на думку учасників Асоціації приватних медичних закладів України, введення можливості доплати до тарифу НСЗУ в приватних клініках дасть змогу розширити участь цих закладів у програмі медичних гарантій, підтримає розвиток медичного бізнесу в Україні та забезпечить право для кожного громадянина країни вибрати заклад, де він хоче отримувати медичну допомогу.