Навіть під час війни українці вражають своєю творчістю. Наприклад, створенням нічників з гарбузиків або неймовірних герданів. Квіти, які створює сумчанка Ірина Терновська, неначе переносять у казку. Зазвичай вони висотою в ріст людини або навіть вищі, але при цьому як справжні. Опинившись на галявині гігантських пролісків, дзвіночків чи кульбаб, відчуваєш особливі емоції. Мабуть, на кшталт тих, які були у Аліси у Задзеркаллі — знаменитої героїні англійського письменника Льюїса Керолла. Пам’ятаєте ті квіти, що розмовляли?
Про свою незвичайну творчість майстриня Ірина Терновська розповіла у інтерв’ю «ФАКТАМ».
- Я створюю ростові (величезні) квіти для різноманітних заходів, вітрин магазинів, декору ресторанів, торгівельних центрів, — розповідає Ірина Терновська.- Родом я з міста Суми. Колись, дуже давно, здобула освіту медичної сестри та працювала у Сумській обласній лікарні в опіковому відділенні. Пізніше отримала ступінь магістра з маркетингу у Сумському державному університеті (на той час це був Сумський державний політехнічний інститут). А через певний час опинилась у Китаї — працювала там три роки за контрактом у парку розваг «Діскаверіленд» моделлю, акторкою та танцівницею одночасно. Специфіка роботи була такою, що протягом дня мала тривалі перерви, які треба було чимось заповнювати. Саме тоді я захопилась керамічною флористикою. Створювала надреалістичні квіти із спеціальної глини. Особливо мені подобалося працювати з японською, адже квіти з неї неможливо відрізнити від справжніх. Я створювала прикраси для волосся, весільні бутоньєрки… І це мені дуже подобалось. Прагнула досконалості у кожній деталі, тому вивчала будову рослин та удосконалювала техніки відтворення квітів у глині.
Читайте також: «Синичка здавна вважається оберегом»: художниця Ольга Ковтун про символи на картинах
— З чого ж саме почалося ваше захоплення створенням ростових квітів?
- Якось випадково я натрапила в інтернеті на фото величезних квітів. Це було щось нове та дивне. Отож відразу цими квітами зацікавилась. А оскільки я вже мала деякий досвід у створенні штучних квітів, то мені стало цікаво, чи зможу зробити щось подібне. Перші мої квіти були створені з ізолону — це спінений полімер, котрий використовується у будівництві для тепло- та звукоізоляції. Зазвичай цей матеріал можна придбати в будівельному маркеті у відділі «підкладка під ламінат».
Приблизно у той же час я почала вести свою сторінку в Інстаграмі і показувати фото своїх робіт. Моїх підписників вони не залишали байдужими. Невдовзі поціновувачі цієї краси почали цікавитись, чи не проводжу я майстер-класи з виготовлення ростових квітів. Я спробувала — і у мене вийшло. Так я стала не тільки майстринею, а й викладачкою зі створення ростових квітів. Через певний час також почала працювати з іншим матеріалом — фоаміраном, який ще називають пластичною замшею. І от настав час, коли моє хобі почало приносити прибуток — й хоч не дуже великий, але, як говорив мій викладач з економіки, «одна копійка — це краще, ніж нічого». Люди замовляли ростові квіти на ювілеї та весілля, для декорування ресторанів, магазинів, торгівельних центрів… Також затребуваними стали мої майстер-класи.
— З чого створюєте стебла та листя квіток?
- Стебла виготовляю з металопластикових труб різних діаметрів. Використовую спеціальні методики, щоб це виглядало реалістично. Листя роблю з того ж матеріалу, що й саму квітку — з фоамірану.
— Чи малюєте попередньо ескізи?
— Ні. Це може здатися дивним, але я зовсім не вмію малювати.
— Коли працюєте, перед вами жива квітка чи фото?
— В основному фото. Воно потрібне для відтворення дрібних деталей.
Читайте також: «Вам пощастило, якщо ви є власником коростенського сервізу», — експертка з фарфору Людмила Карпінська-Романюк
— Що вас зазвичай надихає у творчості?
- Перш за все, природа. Та й що завгодно, насправді. Наприклад, я можу побачити якісь цікаві форми чи текстуру у різьбленні по дереву і, надихнувшись, перенести це на квітку. Проте коли в мою країну прийшла повномасштабна війна, я повністю припинила творити протягом кількох місяців. Та й людям в Україні було не до святкувань та не до декору. А через певний час через небезпеку я прийняла рішення виїхати з маленьким сином за кордон. Зараз перебуваю у Великій Британії. Місцеві жителі щиро підтримують українців у всьому. Мені пощастило тут користуватись майстернею, в котрій я продовжую розробляти і створювати нові предмети декору. Зараз я опановую новий для себе матеріал — органзу. Квіти з неї надзвичайно ніжні. Британцям дуже подобаються мої роботи. Нещодавно моя величезна квітка прикрасила запуск мішленівського ресторану в готелі Four Seasons у Лондоні. Я створила велетенську квітку з фоамірану діаметром 90 сантиметрів і більше двох метрів заввишки. Її створення зайняло близько тижня.
Також було дуже приємно отримати запрошення для участі у масштабній весільній виставці, що проходила весною у Великій Британії.
— Що найскладніше у вашій роботі?
- Щоб надати квітці максимальної реалістичності, я тоную вручну пелюстки різними відтінками. Саме «оживити» квітку тонуванням — у роботі найскладніше. Проте коли дитина абсолютно щиро питає, де ростуть такі гігантські квіти, це особливі емоції. Таке траплялось неодноразово. Якось я зробила велетенський весільний букет, і треба було його професійно сфотографувати. Фотосесія відбувалась у мальовничому місці у Англії. Воно має назву «Загублені сади Хелігану». Там завжди чимало туристів з різних куточків світу та місцевих поціновувачів природи. Коли ми встановили композиції та продовжили працювати з фотографом та моделлю, мою увагу привернула дівчинка років семи, котра підбігла до велетенського дзвіночка, торкнулась листочка і запитала маму, а де ж ростуть такі гігантські квіти. Таке щире визнання моєї творчості дитиною мене дуже зворушило.
Читайте також: «Плитку на стінах та підлозі в кухні можна фарбувати»: дизайнерка Катерина Таращук про оновлення інтер’єру
— Які квіти у вас улюблені?
- Мускарі та наперстянка. Ці квіти для мене особливі, адже асоціюються з первозданністю природи.
— Як ростові квіти зазвичай використовують після заходів — весілля та інших івентів?
— То вже справа кожного. Сподіваюсь, ці квіти зберігають і застосовують як декорацію не один раз.
— Чи дарують ростові квіти?
— Можливо. Насправді, я не завжди знаю кінцевий пункт призначення замовлених в мене квітів.
- Ці квітки при транспортуванні складаються? Адже дуже важливо, щоб вони не ушкодилися.
— Зазвичай, я роблю квіти модульними (розбірними) — власне це квітка, листя та стебло. Транспортуються квіти у спеціальних коробках.
— Яке ваше творче кредо?
- Моє кредо — створювати унікальне, не копіюючи інших. Для мене важлива досконалість у деталях.
Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з майстринею з розпису тканин Інною Сидорук: «Півонія символізує щасливий шлюб, а ірис — віру та надію».
Фото з альбому Ірини Терновської