Команда розробників з Одеси створила дрон, який виявляє міни, пролітаючи над територією на малій висоті. Такі апарати дуже й дуже потрібні, адже в Україні тисячі гектарів нашпиговані мінами та іншими вибухонебезпечними предметами. Розробникам необхідна фінансова підтримка для створення досконаліших модифікацій свого дрону і налагодження його серійного виробництва.
— Як виникла ідея створити дрон для дистанційного пошуку мін? — ставлю питання учаснику колективу розробників Андрію Тарасику.
- Мій друг став сапером, тому й виникла ця ідея. Розповім по порядку. Коли почалася велика війна, ми зі моїм другом Сергієм відвезли свої сім’ї на захід України, і оскільки залишилися там на певний час, стали на облік у місцевому військкоматі. Незабаром Сергія призвали в Державну спеціальну службу транспорту (фактично, колишні залізничні війська). Вона не входить до складу ЗСУ, але підпорядковується Міністерства оборони України. На жаль, ця служба забезпечується не найкращим чином.
Читайте також: Двоє дітей підірвалися на міні на Миколаївщині, одна дитина загинула
Як я вже сказав, Сергій став сапером. Після проходження навчання його направили на північ України (Чернігівська та Сумська області) проводити розмінування. Друг тоді розповів мені, що їм дали два міношукача, але лопат, чомусь, не видали. Тож я став збирати кошти, щоб купити для нього і його підрозділу не тільки лопати, але багато інших необхідних бійцям речей, в тому числі пристрої, які цивільним не продають. Наприклад, машинки для підриву, військові рації… Але все одно треба було все це роздобути.
Тож я знайшов в Іnstagram сторінку фонду «Повернись живим». Написав його співробітникам. За два тижні отримав відповідь, в якій було розписано, які документи (передусім, лист від військової частини) маю надати. В результаті «Повернись живим» виділив саперам досить щедру допомогу, навіть дрони для проведення розвідки. Рацій дав стільки, що забезпечили ними й хлопців з суміжних загонів.
У моєї родини був мікроавтобус Hyundai. Ми порадились між собою і віддали його Сергієвому підрозділу. Зрозуміло, що цей мікроавтобус звичайний (тобто не має захисту), але саперам він дуже прислужився: їздити по сільським дорогам, перевозити міни і нерозірвані боєприпаси, тощо.
Читайте також: Група саперів міжнародної організації підірвалася на російській міні на Херсонщині
Мої друзі знали, що я організую волонтерську допомогу для підрозділу Сергія, і один з них запропонував: чому б нам не створити робот для пошуку мін. Так і з’явився цей проєкт.
— З чого починали?
- З підбору спеціалістів для нашої команди та збору інформації про вже існуючі літаючі роботи з пошуку мін. На сьогоднішній день маємо готовий працюючий апарат. Ми провели серію випробувань — поки що на імпровізованому полігоні. На ньому дрон шукає і успішно знаходить металеві предмети (фактично муляжі мін). Але незабаром плануємо передати наш робот Сергію для випробувань безпосередньо на розмінуванні.
— Як вирішили питання з фінансуванням проєкту?
— Збирали гроші через соцмережі, вкладали власні. Врешті прийшли до ідеї створити офіційно зареєстровану громадську організацію, яка б акумулювала кошти для організації виробництва наших літаючих роботів і презентувала проєкт. Важливо, щоб про нього дізналося багато людей — це має збільшити шанси на залучення інвестицій та донатів.
Ми направили заявки на участь в декількох конкурсах (як державних, так і недержавних) серед волонтерських проєктів на отримання грантів. Гроші нам потрібні, зокрема для організації серійного виробництва, адже розміновувати в Україні треба дуже великі території. Тож таких дронів потрібно чимало.
— Вже придумали назву вашому роботу?
- Називаємо його «дрон-міношукач». В нинішній комплектації наш дрон оснащений магнітною котушкою, яка дозволяє знаходити міни на глибині до 0,5 метри. Автоматика фіксує кожну з них і відправляє на електронну карту їх місцезнаходження. На мапі забрудненість металевими предметами позначається різними кольорами. Власне ми використали шість кольорів. Чим сильніший сигнал від того чи іншого металевого предмета, тим більш яскравим кольором він висвічується на електронній карті.
— Тобто, дрон заміняє прохід по ділянці сапера з міношукачем?
— Повністю замінити сапера, певно, не зможе жоден сучасний робот.
— Як було організовано роботу по створенню робота-міношукача?
— Учасники колективу працюють по своїх домівках у вільний від основної роботи час. Періодично збираємося, за участю Сергія проводимо випробування, аналізуємо їх результати, визначаємо, що і як слід вдосконали, виправити, і рухаємося далі.
— Скільки коштує один ваш дрон-міношукач з комплектом наземного обладнання?
- Відповім так: ми знаємо про одну аналогічну розробку. Наша коштує в рази менше. Я не стверджую, що наша краща, але принцип пошуку мін в обох дронах однаковий.
Читайте також: На Київщині троє людей підірвалися на міні, один в тяжкому стані
— Ваш літаючий робот поки що існує в одному екземплярі?
— Так, в одному. Але ми займаємося побудовою досконалішого варіанту.
— Скільки часу дрон може знаходитися в повітрі на одному заряді акумулятора?
- Пів години, — відповідає учасник команди розробників Олег. — Наш дрон летить зі швидкістю 6−7 кілометрів на годину (більше й не треба). Якщо мати запасні акумулятори, то їх можна міняти на дроні, і він і буде працювати стільки, скільки потрібно для виконання завдання.
— Яку по розміру територію він може обстежити за пів години?
- Дивіться, площа рамки металошукача, яку встановлюємо на дрон — 1 квадратний метр. Відповідно, за півг одини він розвідує 1,5 тисячі квадратних метрів. Заміна акумуляторів — справа декількох хвилин. Після її проведення, можна продовжити обстеження території.
Треба розуміти, що один з основних показників в роботі саперів — це швидкість розмінування. Дрон здатен за день розвідати таку площу, яку сапери потім будуть розміновувати, можливо, навіть декілька місяців. Плюс для них в тому, що після розвідки дроном вони знатимуть, де конкретно знаходяться на території металеві предмети. Це зробить їх роботу безпечнішою та, певно, пришвидшить її.
— З якої висоти працює дрон?
— З невеликої. На сьогоднішній день у нас готовий варіант зі стандартною котушкою металошукача. Вона має знаходитись над землею на висоті 30−50 сантиметрів. Котушка підвішується до дрона на тросиках довжиною один метр. Тож дрон літає на висоті плюс -мінус 2 метри. Важливо, що на ньому встановлено датчики, які дозволяють летіти, враховуючи особливості рельєфу.
Зараз робимо варіант дрону, оснащений іншим приладом — магнітометром. З ним апарат буде літати дещо вище. Але ані металошукач, ані магнітометр, як і інші стандартні технічні засоби пошуку, не «бачать» пластикові міни. Ми працюємо над тим, щоб на борту нашого коптера був прилад, який помічає вибухівку, а не метал. В такому разі апарат зможе фіксувати й пластикові міни. До того ж, з таким приладом не буде потреби звертати уваги на просто метал (скажімо, осколки, гільзи), якого дуже багато на місцевості, де відбувалися активні бойові дії.
— З якою точністю дрон визначає місцезнаходження мін?
- З точністю 1 метр. Слід розуміти, що цей дрон — виключно помічник. Тобто, бійці дістануться території, яку мають розмінувати, запустять наш коптер, і він покаже, що там знаходиться. Цього цілком достатньо, щоб скласти уявлення про «забруднення» ділянки вибухонебезпечними пристроями.
— Можна збільшити точність пошуку мін вашим роботом?
— Так, можна. Для цього слід доукомплектувати його RTK-станцією. Тоді точність визначення місцезнаходження мін становитиме 2−4 сантиметри. Але для такої станції потрібен комп’ютер та інтернет-з'єднання. Додаткові витрати становитимуть десь 2 тисячі доларів.
Читайте також: «Зненацька одна з мін здетонувала в руках у нашого бійця»: на Херсонщині загинули троє досвідчених житомирських рятувальників
— Для використання вашою розробкою потрібні кваліфіковані оператори?
- Необов’язково. Адже ми зробили коптер максимально автономним і таким, щоб не було особливих вимог до кваліфікації оператора. Передбачено два режими роботи дрону: ручний (він потребує певних навичок управління) та автоматичний (він являється основним).
Ручний доцільно використовувати не для обстеження територій, а у випадках, коли бійці на фронті просуваються по певній території, і їм треба знати, чи є на ній міни. Оператор включить ручний режим і проведе обстеження цієї території.
Передбачена передача інформації в онлайн режимі — безпосередньо під час польоту дрону зібрана ним інформація передається на телефон або планшет оператора.
Але він може задіяти й автоматичний режим. Для цього достатньо просто задати на планшеті маршрут польоту (або позначає площу для обстеження). Дрон дослідить її і повернеться з зібраною і записаною на флешку інформацією.
Раніше «ФАКТИ» писали про те, що команда Іллі Шполянського створила безпілотний «Бекфаер» для ударів по тилах противника.
Фото надано Андрієм Тарасиком