Після нападу росії на Україну західні політики обіцяли не лише військову допомогу Україні, але й економічні наслідки для росії. Жорсткі санкції мали поставити російського президента володимира путіна на коліна. Але війна триває. Не дивно, каже Саймон Херардс Іглесіас, економіст Інституту німецької економіки в Кельні в інтерв'ю для t-online.
«Санкції однозначно провалилися — принаймні, якщо мати на увазі очікування західних політиків. Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн свого часу пообіцяла, що санкції не дозволять росії продовжувати війну. Цього явно не сталося. Було хибне припущення, що санкції можуть спрацювати в короткостроковій перспективі. При цьому політики недооцінили адаптивність росії та роки підготовки. Ми дивимося на війну із західної, демократичної перспективи. У нашій країні думка цивільного населення має набагато більшу вагу через вибори та протести. З іншого боку, в росії рішення приймає переважно невелика владна еліта, яку путіну легше контролювати».
За словами економіста, в осяжному майбутньому весь світ все ще буде залежати від викопного палива. Навіть з урахуванням цілей декарбонізації до 2045 року, до цього часу ще більше 20 років. «Отже, це питання часового горизонту: путіну 71 рік, і він, ймовірно, не побачить, як важливість цієї сировини зменшиться. Проте він добре знає, що проблеми російської економіки лежать глибше, ніж нинішні санкції. У своєму „Маніфесті тисячоліття“ від 1999 року він досить чітко пише, що росія повинна стати економікою, заснованою на інноваціях. Вже тоді він заявив, що росія повинна звільнитися від залежності від торгівлі сировинними товарами. Однак з того часу мало що відбулося. Якщо оцінювати його за його власними стандартами з маніфесту, то зрозуміло: путін зазнав невдачі».
Раніше «ФАКТИ» писали, речник InformNapalm Михайло Макарук вважає, що росіяни кинули в нас бомбу, але ударною хвилею зносить саме їх.