Слони, що йдуть
Країна: Іспанія
Мануфактура: Lladro
Рік створення: 1971
Скульптор: Fulgencio García
Розмір: 36×40 cm
Нейробіологи з Берлінського університету імені Гумбольдта, вивчивши мозок африканських та азіатських слонів, несподівано для себе виявили, що у них більше лицьових нейронів, ніж у будь-якого іншого наземного ссавця, включаючи людину. Ось, виявляється, звідки у слонів не лише їхня виразна міміка, а й досить функціональні вуха та хобот, якими ці тварини виконують більшість життєво важливих дій.
Найбільші наземні тварини — африканські та індійські слони — відрізняються зручними для їхнього життя величезними хоботами і вухами. Хобот у них, наприклад, складається з 40 тисяч м'язів та важить, за словами вчених, «більше, ніж бірманський пітон» (тобто понад 90 кг). Ним слон як може вирвати з корінням дерево, так і тягати крихкі чіпси з маленької упаковки.
Великі вуха також відіграють важливу та різнобічну роль — від спілкування з родичами до кондиціонування великого тіла.
Вчені отримали для дослідження мозок 4 азіатських та 4 африканських слонів. Їх цікавило ядро лицьового нерва — пучок нейронів у стовбурі мозку, який пов'язаний із лицьовими нервами та є центром управління м'язами обличчя. Людина використовує їх у тому числі для міміки — наприклад, щоб наморщити ніс, підібгати губи або підняти брову. Слонам вони також допомагають керувати хоботом, вухами та губами.
Виявилося, що у слонів з африканської савани налічується 63 тисячі лицьових нейронів, а у їхніх родичів з Азії — 54 тисячі. Це більше, ніж у всіх сухопутних тварин, включаючи людину (у нас їх лише 8−9 тисяч). Рекорд слонів здатні побити лише дельфіни, що мають 90 тисяч нейронів обличчя.
Дослідники пояснили суттєву різницю між нейронними зв'язками африканських та індійських слонів. У представників Африки вуха набагато більше, і вони розпускаються віялом під час нападу. У ході дослідження нейробіологи виявили, що 12 тисяч лицьових нейронів задіяно лише для того, щоб контролювати гігантські вуха. Це в рази більше, ніж у їхніх азіатських родичів і на 3 тисячі більше, ніж потрібно людині для управління своїм обличчям.
Як виявилось, майже половина всіх лицьових нейронів слона використовується для маніпуляцій хоботом. І знову африканські слони тут перевершують індійських родичів. Вони, наприклад, працюють двома пальцеподібними виступами на кінці хобота, і можуть щипати та хапати будь-які предмети, ніби японськими паличками для їжі.
У азіатських слонів тільки один такий палець. Ось чому їм доводиться вистачати предмет, обвивши його всім хоботом. Щоправда, для точкової маневреності африканським слонам і потрібно більше клітин мозку.
На цьому, мабуть, можна було б зупинитись. Цілком достатньо того, що нового ми дізналися цього разу про життя слонів завдяки німецьким вченим. Продовження, як кажуть, слідує…
Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.