В статті для The Economist головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний визнав, що помилявся, коли розраховував зупинити росію, знекровивши її війська. «Це була моя помилка. росія втратила щонайменше 150 тисяч загиблих. У будь-якій іншій країні такі жертви зупинили б війну. Але не в росії, де життя дешеве і де орієнтиром путіна є перша та друга світові війни, у яких росія втратила десятки мільйонів», — сказав Залужний.
Станом на зараз, вважає головнокомандувач ЗСУ, «Україна застрягла у тривалій війні, у якій росія має перевагу», насамперед технологічну. Проте Залужний впевнений, що Україна не має іншого виходу, як зберегти ініціативу, продовжуючи наступ, навіть якщо вона просувається лише на кілька метрів на день.
«Нам потрібно шукати цей вихід, нам потрібно знайти цей порох, швидко його освоїти і використати для якнайшвидшої перемоги. Тому що рано чи пізно ми зіткнемося з тим, що у нас просто не вистачить людей, щоб воювати», — наголошує генерал. Він вважає, що без поєднання нових технологій для перемоги над російською армією Україні загрожує затяжна окопна війна, яка може виснажити українську державу.
«Найбільший ризик окопної війни полягає в тому, що вона може затягнутися на роки і зношувати українську державу», — каже він. Залужний не сумнівається, що тривала війна йде на користь росії, країни з населенням утричі та економікою в десять разів більшою за українську. Наразі, каже генерал Залужний, солдатів у нього вистачає. Але чим довше триватиме війна, тим важче її буде продовжувати, попереджає головнокомандувач.
Політолог Олеся Яхно у Facebook пояснила, чому стаття Залужного у The Economist набрала такого розголосу.
«Хороша стаття вийшла в The Economist, з посиланням на Валерія Залужного. У тому сенсі, що реалістична, з точки зору конкретики того, що потрібно Україні для перемоги.
Перше твердження полягає у тому, що російське вторгнення в Україну в лютому спровокувало глобальну кризу в галузі безпеки: змінився баланс впливів у різних регіонах світу, зокрема, на Близькому Сході та в азіатсько-тихоокеанському регіоні.
Друге твердження про те, що «провал ООН та ОБСЄ у підтримці порядку означає, що Україна може відновити свою територіальну цілісність лише військовою силою».
Третє твердження констатує, що війна зараз перейшла у стадію позиційної, у вигляді статичних бойових дій на виснаження, і далі перераховується пʼять складових, необхідних для виходу з цього тупикового протистояння. А саме:
1. Перевага у повітрі як необхідна складова для проведення масштабних наземних операцій. ППО, літаки та дрони.
2. Радіоелектронне забезпечення, яке є ключовим для перемоги у війні дронів: «Україна вже створила багато власних систем електронного захисту від перешкод, але потрібно отримати більше доступу до електронної розвідки від союзників, розширити виробництво систем боротьби з дронами та радіосистем».
3. Контрбатарейний вогонь для знищення ворожої артилерії: «Ракети відповідають за 60−80% всіх військових завдань; коли Україна вперше отримала західну артилерію минулого року, вона успішно виявляла та знищувала російську артилерію, однак зараз росіяни також покращили свої можливості».
4. Технологія розмінування. Що особливо важливо для мінних полів, що простягаються на 20 км. Констатується, що «Україні потрібні сенсори типу радарів, які використовують невидимі світлові імпульси для виявлення мін на землі та засоби для створення димової завіси для маскування роботи підрозділів саперів; потрібні нові типи екскаваторів для копання тунелів».
5. Зміцнення резервів. «росія не змогла капіталізувати чисельну перевагу в живій силі, оскільки путін боїться проводити мобілізацію, однак і можливості України обмежені».
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.