Роботодавець, який надав роботу людині з інвалідністю та підлаштував під її потреби робоче місце, може отримати від держави до 100,5 тисячі гривень, якщо облаштовує робоче місце для людини з I групою інвалідності, до 67 тисяч гривень — для людини з II групою інвалідності. До кінця року в Україні на цю програму передбачено 117,5 мільйона гривень. Який механізм виплати компенсації та кому можуть відмовити, читайте далі.
— Уряд компенсуватиме роботодавцям витрати на облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю І та ІІ груп в розмірі до 100,5 тис. грн. Відповідне рішення було ухвалене на засіданні Кабінету міністрів України 22 серпня 2023 року, — пояснює «ФАКТАМ» адвокатка Оксана Харченко. — Роботодавець під час працевлаштування особи з інвалідністю має право отримувати від працівника документи, які підтверджують стан його здоров'я.
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. А у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи. Компенсація надається регіональним центром зайнятості роботодавцю за облаштування робочого місця працевлаштованої особи з інвалідністю:
— Як отримати виплати за працевлаштування?
— Після облаштування робочого місця для працевлаштованої людини з інвалідністю роботодавець впродовж 90 днів може подати заяву про надання відшкодування вартості витрат до центру зайнятості за місцем провадження своєї господарської діяльності. До заяви, в якій зазначаються відомості про роботодавця та найманого працівника, необхідно додати низку документів. Зокрема, копію документа, що підтверджує працевлаштування особи (наказ/розпорядження про прийняття на роботу або примірник трудового договору чи відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування); документи, що підтверджують придбання допоміжних засобів для облаштування робочого місця (договір, рахунок-фактура, рахунок, квитанція, накладна тощо).
Рішення про надання або відмову в наданні компенсації ухвалюється регіональним центром зайнятості протягом 10 робочих днів з дня подання документів. У разі подання неповного пакета документів установа у зазначені строки повідомляє про це роботодавцю. Після доповнення або доопрацювання таких документів роботодавець має право повторно звернутися до центру зайнятості протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. У разі подання заяви засобами порталу «Дія» про рішення про надання або відмову в наданні компенсації із зазначенням підстав відмови центр зайнятості протягом трьох робочих днів з дати його ухвалення повідомляє роботодавцю засобами даного порталу.
— Що ж можна купити за отриману компенсацію?
— Перелік допоміжних засобів досить великий. Він, зокрема, включає такі позиції: меблі, транспортери для підіймання сходами з електроприводом, комп’ютери та оргтехніка, програмне забезпечення, поручні та бруси, машини для виробництва та оброблення, засоби для захисту здоров’я та безпеки на робочих місцях тощо.
— Які підстави для відмови у компенсації?
— Якщо роботодавець має заборгованість зі сплати податків, заробітної плати, єдиного внеску, коли він є банкрутом або знаходиться у стані ліквідації. Якщо надав не всі документи чи зазначив недостовірну інформацію. Також буде відмова через працевлаштування роботодавцем особи з інвалідністю, за яку компенсація вже була виплачена або виплачується такому або іншому роботодавцю станом на дату подання заяви.
Раніше «ФАКТИ» розповідали, що робити, якщо роботодавець не сплачує ЄСВ за працівників
Читайте також: Тільки за однієї умови: стало відомо, коли роботодавець може вручити повістку працівнику