Серія інтерв’ю про українську порцеляну у «ФАКТАХ» викликала серед читачів великий резонанс. Чимало з них розповідають про те, що, прочитавши статті, по-новому дивляться на посуд у сервантах своїх батьків та бабусь, бо це не просто посуд, а справжній родинний скарб — можливо, не стільки у матеріальному, як духовному сенсі. Адже це історія родини.
А чи знаєте ви історію родинного сервізу? Чи особливий для вас чай із його чашки? Чи вмієте ви завдяки таким речам мандрувати у часі?
Сьогодні співрозмовниця «ФАКТІВ» колекціонерка та дослідниця порцеляни, авторка книжок про фарфор — Людмила Карпінська-Романюк. У інтерв’ю «ФАКТАМ» вона розповідає про сервізи Городницького фарфорового заводу.
- Мануфактуру у Городниці Новоград-Волинського повіту Волинської губернії побудував Йосип Клеменс, князь Чорторийський у 1799 році. На той час це було друге підприємство у Волинській губернії, оскільки працювала ще й мануфактура у Корці, створена трохи раніше. У 1999 році Городницький фарфоровий завод, який забезпечував роботою близько двох тисяч працівників, відсвяткував двохсотріччя, а через одинадцять років почалася процедура його банкрутства. Нині він не працює. Світової слави завод досяг у 1980 роки, його вироби були представлені на виставках-ярмарках у Брюсселі, Брно, Лейпцигу…
Майстрам Городниці було що показати. Особливо гарним був квітковий розпис. Предмети Городницького порцелянового заводу різного періоду часу мають художню та колекційну цінність. Кожен по-своєму цікавий. У виробах можна знайти те, що принесе естетичне задоволення і відгукнеться в душі особливими емоціями. А головне — кожен відкриває простір фантазії для створення бездоганного сервірування столу до будь-якої події.
— Чим особливі городницькі сервізи?
- Городницький посуд випускався масово, вартість його була помірна. Предмети посуду у більшості мають модний нині рослинний декор. У світі дизайну посуду тренди змінюються досить швидко, але є деякі речі, які залишаються актуальними в будь-який час. Зараз на перший план виходять такі фактори, як екологічність, універсальність та гарний дизайн. Саме цим критеріям відповідає посуд ГФЗ.
Городницькі сервізи екологічні, універсальні та мають гарний дизайн. Дуже гарні квіткові сервізи С. Веретихіна та Зінаїди Мосійчук.
Високохудожні малюнки Зінаїди Мосійчук випромінюють дивовижне тепло. Художниця малювала з натхненням, ніби пісню співала, без будь—якого попереднього ескізу або трафарету.
Одні із кращих фарфористів заводу — Олександр та Тамара Крижанівські. Творчість цього успішного творчого подружнього тандему визначала високий рівень городницької фарфорової пластики з 1952 по 1971 роки. Олександр і Тамара працювали разом, зберігаючи при цьому індивідуальну мистецьку манеру.
— У асортименті виробів Городницького фарфорового заводу чимало наборів чайників. А що значить доливні чайники?
- Доливний чайник — чайник для окропу, що використовується при «парній подачі» чаю, коли на стіл ставляться дві посудини — він та заварювальний чайник із заваркою.
У наш час заварювальні чайники роблять з фарфору та фаянсу, кераміки та скла… Використовуваний матеріал виконує не тільки декоративну функцію, а й, як стверджують фахівці, відіграє важливу роль у формуванні аромату чаю, а також збереженні його корисних якостей.
— Є люди, які колекціонують виключно чайники. Але чайники трапляються незручні у користуванні. Які критерії якості чайника?
— Людство придумало чимало нових матеріалів для виробництва чайників для заварювання, проте найкращим залишається фарфор. Чайник з порцеляни швидко нагрівається та довго утримує тепло (15−20 хвилин), дає гарний колір, аромат та смак напою, допомагає розкритися чаю повною мірою. Крім того, має естетичну цінність. Він. має бути пузатим — округла форма посуду дозволяє рівномірно розподіляти тепло. Кришка чайника повинна бути щільно підігнана. Крім того, в кришці обов'язково має бути дірочка для повітря та виходу пари. Щоб чай із заварювального чайника не проливався, треба знати один секрет. Поставте перевернутий чайник без кришки на гладку поверхню — шийка, отвір носика та ручка повинні бути на одному рівні.
— Треба взяти до уваги.
- І ще один важливий критерій. Візьміть посуд в руку — товщина та вигин ручки не повинні створювати жодних незручностей. До речі, якщо заварюєте чай у фарфоровому чайнику, то й пити чай краще з порцелянових філіжанок. Фактура порцеляни подарує приємне відчуття від кожного ковтка чаю. У різних країнах різні чайні традиції. У Чорногорії дуже високі гори, і коли людина п’є чай, то має бути відчуття спокою, тому у них плоскі кришечки. У Китаї для дегустації чаю використовують маленькі чайники.
Чайники з порцеляни почали виробляти у XVIII столітті. Зовнішній вигляд чайника майже не змінився відтоді.
— В експозиції Музею історичної спадщини та виробів Городницького фарфорового заводу є чайний сервіз з рожевої порцеляни. Що вона собою являє?
- Виробництво рожевої порцеляни вимагає наявності не тільки творчого чуття, але передусім досконалого знання технології виробництва. Такий колір виникав не завдяки використанню рожевої глазурі на білому фарфорі, а завдяки фарбуванню у рожевий колір фарфорової маси, згодом її перекривала прозора глазур.
- Також хочу запитати про кавники. Мені здається, що якщо чайниками люди користуються, то кавниками майже ніколи, бо наливають каву безпосередньо з турки у чашку. А що ви думаєте з цього приводу? Чи актуальні кавники сьогодні? Як ними користуватись?
- Кавник використовують для сервірування та подачі готової кави. Він має високо прикріплений носик. Носик кавника знаходиться набагато вище, ніж у чайника. Носик чайника починається біля дінця, де найбільш міцна заварка. «Високий» носик кавника дозволяє при переливанні кави в чашку залишити гущу на дні — ось і вся розгадка. Якщо ви зацікавлені у вишуканій подачі кави, то актуальність використання сервізу для кави безумовна.
Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з експерткою з фарфору Оленою Корусь: «Кобальтові сервізи асоціюються з королівською розкішшю».
Фото з альбому Людмили Карпінської—Романюк
Фото у заголовку О. та Т. Крижанівські, розпис Л. Темносагата. Чайний набір. 1970. Городницький ФЗ.