Ми сваримо дітей: «Скільки можна сидіти в телефоні! Зір зіпсуєш!». Жаліємось один одному: «Довелось міняти окуляри, бо старі стали надто слабкими. Звісно, весь час дивлюсь в телефон, відстежую новини навіть вночі…«
- Стаття, яка днями з’явилась в одному зі спеціалізованих медичних журналів, стала несподіванкою навіть для фахівців, — говорить завідувач кафедри офтальмології та оптометрії Інституту післядипломної освіти Національного медуніверситету імені О.О.Богомольця, член-кореспондент Національної медичної академії України професор Сергій Риков. — Австралійські вчені стверджують, що у тих, хто не менше шести годин на день працював за настільним комп’ютером, зір дійсно погіршувався — виникала або розвивалась короткозорість (міопія). Використання ж мобільного телефона протягом такого самого проміжку часу не призводило до подібних наслідків, тобто очі не постраждали. Стан органів зору оцінювали у віковій групі 20—28 років
— І цьому дослідженню можна довіряти?
- Офтальмології стосується лише частина дослідження Raine — одного з наймасштабніших і довготривалих у світі: вчені вже майже 30 років спостерігають за параметрами здоров’я понад трьох тисяч його учасників, починаючи з моменту їхнього народження і дотепер. Можна твердити, що підхід дійсно серйозний.
— Як пояснити, що екран комп’ютера шкодить очам, а екран телефона — ні?
- Справа в тому, що екран телефона, на якому ми фокусуємо погляд, не займає все поле зору — він порівняно малий. Зберігається так званий периферійний дефокус або периферійний зір — людина бачить, хоча й трохи розмитими, предмети, які знаходяться зліва, справа від екрану, зверху й знизу. Якщо ж екран великий, то очі фокусуються виключно на ньому. В цьому випадку мозок неначе дає очам команду зосередитись на тому, що знаходиться на короткій відстані, наприклад, до 50 сантиметрів. І якщо очі довго не міняють фокус, то виходить, що у них немає потреби добре бачити те, що знаходиться на великій або навіть середній відстані. Організм влаштований дуже «економно»: не тримає в запасі те, що довго не використовується.
— Чи означають результати дослідження, що нашим дітям, які через війну змушені навчатись дистанційно, краще робити це з допомогою мобільних телефонів?
- Думаю, так, бо з точки зору фізіології це логічно. Щоправда, тепер інші науковці спробують перевірити результати дослідження, і це добре. З часом доказова база розшириться. Мабуть, на сьогодні краще використовувати гаджети, комбінуючи їх. А от що дійсно важливо рекомендувати, так це правило 20−20−20. Йдеться про те, що через кожні 20 хвилин використання гаджета треба перериватись на 20 секунд, щоб подивитись на точку, яка знаходиться за 20 футів (близько шести метрів) від вас.
— Такі вправи мають стати звичкою?
- Так. Требі зробити мітку на віконному склі і переводити погляд з екрана на неї. А потім на щось за вікном. Це дійсно запобігає погіршенню зору. Інша важлива рекомендація як для дорослих, так і для дітей — вдосталь часу проводити на свіжому повітрі. І не лише тому, що покращуються обмінні процеси в оці. Коли ми знаходимось на вулиці чи в парку, то постійно, навіть не помічаючи цього, переключаємо погляд на те, що знаходиться на різній відстані від нас: роздивляємось пелюстки квітки, потім читаємо вивіску магазину, милуємось верхівками дерев. А це профілактика короткозорості. До речі, дуже ефективними вправами є будь-які ігри з м’ячем: за ним треба стежити, швидко змінюючи фокус. Футбол, баскетбол, теніс офтальмологи можуть «прописувати» всім. Лікарі б’ють на сполох через епідемію короткозорості, тому що вона загрожує ускладненнями — глаукомою, проблемами з сітківкою. Майже у 70 відсотків пацієнтів міопія є генетично обумовленою. Але наскільки серйозною буде вада, залежить від багатьох чинників. Знизити темпи зростання захворюваності можна, змінюючи спосіб життя, враховуючи результати сучасних досліджень і виконуючи прості рекомендації фахівців.