Вкрай негативна позиція прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана з питання виділення макрофінансової допомоги Україні не завадить Євросоюзу підтримати Київ. Про це пише впливова газета Financial Times. Видання посилається на надійні обізнані джерела в Брюсселі.
Як відомо, Орбан перешкоджає реалізації програми ЄС з виділення Україні 50 млрд євро. Вона розрахована на кілька років і включає в себе також військову допомогу ЗСУ.
Прем'єр-міністр Угорщини блокує затвердження цієї програми з червня. Він вимагає, щоб Україна відзвітувала, як вона витратила вже виділені їй кошти. Але не це головне. Орбан хотів, щоб Брюссель розблокував належну Будапешту допомогу ЄС, яка була заморожена через сумнівні реформи угорської судової системи.
Перед самітом Євросоюзу, який відбувся 14 грудня, 10 млрд євро з цих коштів було розблоковано. Однак і після цього Орбан наклав вето на виділення допомоги Україні. Єдине, чого вдалося домогтися іншим лідерам країн ЄС (і то застосувавши хитрість), це підписання рішення про початок переговорів щодо вступу України до ЄС.
Як пише Financial Times, переконавшись в істинній позиції Орбана, керівництво Євросоюзу негайно розпочало розробку «плану Б». Якщо впертість угорського прем'єра не вдасться зломити, буде запущено інший фінансовий механізм, який не потребує згоди всіх країн-членів ЄС.
Кошти, а конкретно 20 млрд євро (саме про таку суму тепер ведуться переговори всередині ЄС), можуть бути взяті в борг на ринках капіталу під гарантії, які візьмуть на себе перед бюджетом Євросоюзу країни з високими кредитними рейтингами, такі як Німеччина і Нідерланди, наприклад. Для цього знадобиться тільки схвалення їхніх парламентів.
У Брюсселі впевнені, що цю процедуру реально завершити до 1 березня 2024 року. А за місяць до цього буде зроблена ще одна спроба переконати Віктора Орбана — на черговому саміті ЄС на початку лютого.
Недолік «плану Б» у тому, що він не передбачатиме централізованого виділення Україні грантів від Євросоюзу. Однак окремі країни зможуть зробити це на двосторонній основі, що не повинно становити особливих труднощів.
Є ще й «план В». Він передбачає надання Україні дешевих короткострокових кредитів. За такою схемою Київ у 2023 році вже отримав від Брюсселя 18 млрд євро. Але цей варіант потребуватиме схвалення більшості країн ЄС.
Видання нагадує, що від рішення про надання макрофінансової допомоги Україні залежить виділення Києву нового траншу від Міжнародного валютного фонду (МВФ) на суму близько 900 млн доларів. Отримання цих грошей дасть змогу українській владі стримати інфляцію і частково покрити дефіцит бюджету.
Раніше «ФАКТИ» писали, що верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель заявив, що у війні росії проти України йдеться про набагато більші ставки, ніж сама Україна — на кону існування Європейського Союзу.