Експерти очікують, що росія знову розпочне масовані атаки на об'єкти критичної інфраструктури України, як тільки до нас прийдуть справжні холоди. Ворог вже накопичує різні типи ракет для своїх атак, попередив в середині грудня Юрій Ігнат, речник українських військово-повітряних сил. 29 грудня відбулася одна з наймасовіших атак за допомогою дронів і ракет з початку російського вторгнення. «Ми вже давно не бачили на наших моніторах стільки червоних ворожих мішеней», — сказав Ігнат в ефірі українського новинного телебачення.
Найбільше страждає цивільне населення — по всій країні. Якщо росії вдасться завдати значної шкоди критично важливим об'єктам інфраструктури, як це було минулої зими, людям буде важко виживати. Електрика, газ і вода можуть стати дефіцитними. У суворих умовах української зими джерела тепла також мають важливе значення. Тому на додаток до постачання озброєнь потрібна гуманітарна допомога, додає Крістоф Йонен, керівник відділу міжнародного співробітництва Німецького Червоного Хреста (DRK), пише t-online.
«Цього року зима прийшла несподівано сувора і несподівано рано, — описує ситуацію Ханна Кіквіцкі, яка працює в благодійній організації „Карітас“ в Україні. — Наприкінці грудня в більшості регіонів температура знову трохи вище нуля. Однак умови для цивільного населення залишаються складними. Холод дошкуляє людям. Раніше замерзла земля знову відтає і перетворює цілі райони на багнисті ландшафти. Багато будинків в Україні пошкоджені й не підготовлені до зими. Подекуди цілі села були зруйновані, і будинки більше не придатні для життя. В Україні також близько чотирьох мільйонів внутрішньо переміщених осіб. Це люди, які були змушені залишити „все позаду“. В цілому, ситуація погіршилася з настанням зими. Гуманітарна ситуація є напруженою».
Кремлівські війська також атакують гуманітарні організації. У вересні склад «Карітасу» у Львові, що містив близько 300 тонн гуманітарної допомоги, був атакований російськими безпілотниками. Будівля згоріла, а один працівник загинув. Жертвою російських атак стала також благодійна організація Care. Заступник директора організації в Україні Франциска Йорнс розповіла t-online про «пряме ракетне влучання» в центр допомоги Care в Херсоні на півдні України. Зараз гуманітарна організація розподіляє товари по різних складах.
Окрім допомоги матеріальними речами, співробітниця «Карітасу» Ханна Кіквіцкі наголошує на необхідності психологічної та соціальної підтримки українців. Це стосується насамперед дітей, які потребують безпечних місць, де вони можуть просто бути дітьми, незважаючи на війну. Багато людей пережили травматичні речі.
«Вони перебувають під великим тиском, — пояснює Кіквіцкі. - Страх, невпевненість і депресія є наслідками російських атак».
За даними благодійних організацій, готовність жертвувати кошти в Німеччині знизилася за час війни. З одного боку, це пов'язано зі зниженням рівня поінформованості населення про війну, а з іншого — з тривалою надзвичайною ситуацією.
«Це явище, яке ми спостерігаємо в усіх кризових ситуаціях, — каже Крістоф Йонен з Німецького Червоного Хреста. — Проте пожертви продовжують надходити. Це важливо, тому що наша допомога на місцях буде потрібна ще довгий час, і, звичайно, ми також залежимо від пожертв, щоб надавати стабільну допомогу».
Німецька рада з питань пожертвувань також спостерігала за ситуацією. Згідно з опитуванням організації, кількість донорів у перших трьох кварталах 2023 року була нижчою, ніж це було протягом тривалого часу. Ще ніколи не було так мало донорів, як цього року. Відбулося також зниження обсягу пожертв. З січня по вересень було зібрано близько 3,2 мільярда євро. Це приблизно на 600 мільйонів євро менше, ніж за аналогічний період минулого року (близько 3,8 мільярда євро). Одним з можливих пояснень цього є високий рівень інфляції, наприклад, на харчові продукти та енергоносії.
Читайте також: Частина мешканців трьох областей України отримає фінансову допомогу від ЮНІСЕФ: хто і скільки