Восени 2022 року росіяни почали масовано обстрілювати Україну «Калібрами» зі своїх кораблів у Чорному морі. Тоді ж Сили оборони стали шукати варіант, як знищити чи хоча б пошкодити ворожі ракетоносії, пише «Українська правда».
На вересень 2022 року була готова перша група дронів й команда, яка повела їх у Севастополь. Але через розбіжності з Ілоном Маском, який не дозволяв використовувати Starlink в Криму, перша місія не вдалась.
Команда зрозуміла, що дрон мусить мати кілька різних каналів зв'язку, щоб уникнути таких неприємностей у майбутньому. На найновіших модифікаціях дронів зараз стоїть три системи взаємодублюючого зв'язку.
В ніч з 28 на 29 жовтня 2022 року склалися всі передумови: дрони модифікували, на морі стояла чудова погода, команда була готова плисти в Крим.
Чотири борти пішли прямо в Севастополь, а три дрони спрямували південніше від півострова, де на рейді стояв новітній фрегат «Адмірал Макаров». Саме цей корабель після затоплення «москви» став флагманом чф рф.
Один український дрон зумів вибрати правильну траєкторію руху і врізався фрегату в правий бік. Команда «флагмана» виявилась абсолютно не готовою до атаки й у паніці взяла курс на Севастопольску бухту.
В цей час ще два дрони переслідували корабель, але через великі хвилі не могли наздогнати та просто супроводжували його в бік берега. Але й «Макаров» не міг відірватись, бо після атаки в нього не працювала половина двигунів.
У цей час інша група українських безпілотників змогла проникнути в Стрілецьку бухту, але її одразу ж атакували з берега. Росіяни готувались — тож коли дрони протиснулись в бухту, спалахнув величезний прожектор, а по човнах відкрили вогонь.
На щастя, перед самим українським дроном опинився тральщик «Іван Голубець». Як тільки оператори побачили його на екрані, миттєво отримали команду на атаку й «Голубець» отримав 108 кілограмів вибухівки.
Інші дрони в цей момент вразили нафтоналивну станцію.
Поки йшов цей бій, підбитий «Адмірал Макаров» допливав до Стрілецької бухти. Російська берегова артилерія, не розібравшись, дала залп по своєму ж флагману, він вистрелив у відповідь. Поки росіяни перестрілювались між собою, решта дронів прорвались у Севастопольську бухту. На той момент росіяни увімкнули всі свої потужності РЕБу, сигнал gps зник, зв'язок з дронами був мінімальним. Єдина система, яка дозволяла якось орієнтуватись — це безпосередній оптичний канал на дронах.
«І тут віцеадмірал Неїжпапа особисто починає контролювати кожен метр проходження дронів. Він же з самого Севастополя, виріс там, служив все життя, кожен вигин тих бухт знає. І один дрон повели в Південну бухту, другий — в Північну, третій — в Нафтову», — розповів один з учасників тієї операції, який спостерігав за всім у командному бункері.
Один дрон зумів запливти між двома сторожовими кораблями «Ладний» та «Адмірал Ессен» і пошкодити обидва. Проте пошкодження були незначні.
«Це була перша в історії дистанційна морська операція. Надводні дрони отримали бойове хрещення. Але саме тоді ми зрозуміли, що вони мають бути більшими й нести більше вибухівки, щоб це було ефективне ураження», — розповів один з членів команди розробників.
Українські дрони, які атакували Кримський міст у липні 2023 року, а також корабель «Оленегорський горняк» й нафтовий танкер SIG, виготовляються на підземному заводі на території України. Дрони обладнані бойовою частиною до 850 кг.