Перед очільником кремля стоїть потрійне завдання: він повинен фінансувати війну проти України, підтримувати рівень життя свого населення і гарантувати макроекономічну стабільність. Досягнення першої та другої цілей вимагатиме більших витрат, що призведе до інфляції і, таким чином, перешкоджатиме досягненню третьої мети, зазначає видання Foreign Affairs.
«Серйозні проблеми, спричинені війною, неминучі, — йдеться у публікації. — Серед них — невдоволення недостатнім фінансуванням охорони здоров'я, зростальний дефіцит інструментів та обладнання через посилення режиму санкцій, а також значні диспропорції, спричинені гігантськими інвестиціями в оборонну промисловість. Майбутні покоління заплатять високу ціну за нинішній стан справ, хоча наразі кремль думає про це в останню чергу.
У 2024 році кремль витратить на війну шість відсотків ВВП (понад вісім відсотків у поєднанні з витратами на національну безпеку). Це більше, ніж 3,8% ВВП, які Сполучені Штати витратили під час війни в Іраку, хоча і не дотягує до колосальних сум, які Радянський Союз виділяв у роки застою і вторгнення в Афганістан (18% ВВП). Вперше в пострадянській історії росії військові витрати затьмарили соціальні витрати, які наразі становлять менш як п'ять відсотків ВВП. Такий поворот до мілітаризованої економіки загрожує соціальним потребам і потребам розвитку".
Військовий сектор, йдеться у публікації, отримує непропорційно велику частку державних витрат, а також викачує робочу силу з цивільного сектору, що призводить до аномально низького рівня безробіття — 2,9 відсотка. Вторгнення в Україну також змусило близько 500 тисяч росіян емігрувати у 2022 році. Рівень інфляції в росії вже перевищив сім відсотків.
«Влада не може усунути головну причину ослаблення рубля — витрати на імпорт, хоча вона може запровадити контроль над потоками капіталу. Для боротьби зі зростанням цін вона також може обмежити експорт певних товарів і погрожувати великими штрафами, щоб змусити роздрібні мережі обмежити націнки. путін, очевидно, щиро вірить у те, що Російська імперія та Радянський Союз розпалися значною мірою через погане управління фінансами. З усім тим, війна розхитує основи економічної стабільності росії. Вона вже вплинула на основи економічної політики, що мають вирішальне значення для макроекономічної стабільності, включаючи бюджетне правило, свободу потоків капіталу і — до певної міри — незалежність центрального банку.
Більшість ран, завданих національній економіці, неможливо загоїти без припинення війни та режиму санкцій. Структурні проблеми — зокрема, залежність від доходів від продажу нафти, нездатність жити без іноземного, переважно китайського, імпорту та негативні демографічні тенденції, які посилилися через війну, — не зникнуть найближчим часом".
Оскільки війна навряд чи швидко закінчиться, зазначає видання, фінансові та економічні витрати зростатимуть і, ймовірно, відчутно вдарять по росії через кілька років. Цей процес може бути прискорений великою глобальною рецесією або уповільненням китайської економіки, що суттєво зачепить росію через її сильну залежність від доходів від експорту сировинних товарів.
«Тривала війна в Україні не лише задовольняє геополітичні амбіції та бачення путіна, але й перетворюється на стратегію виживання його режиму. Проблема полягатиме в тому, що його політичні цілі несумісні з економічними. Врешті-решт, чимось доведеться поступитися», — зазначає видання.
Раніше стало відомо, які країни ЄС імпортують найбільше продукції з рф, тим самим фінансуючи війну в Україні.
Читайте також: Що приховує путін: майже половина його указів має гриф «цілком таємно»