Справжнє мистецтво завжди викликає емоції. Так було, є й буде. Сучасні українські митці постійно знаходять нові оригінальні способи вражати поціновувачів краси. Майстриня та художниця Нана Баркалая створює картини за допомогою клаптиків тканин. Її роботи мають шанувальників не тільки в Україні, а й у багатьох країнах світу. В інтерв’ю «ФАКТАМ» вона розповіла про техніку артквілт та свою зимову колекцію робіт.
— За фахом я технік-художник з кераміки, — розповідає Нана Баркалая. — Закінчила Київський індустріальний коледж, факультет «декоративно-ужиткове мистецтво». Справжнє захоплення клаптиковим шиттям почалося п'ять років тому. Мріяла створити картину, але не за допомогою фарб. Обрала тканину, тому що захоплююсь колажами. З тканинами маю справу з дитинства, люблю їх, мама та бабуся шили одяг собі, друзям і мені. Побачила картини текстильних художників і захотіла спробувати сама. Спочатку шукала майстер-класи в інтернеті, але це було не моє. Я намагалась у виконанні робіт знайти свій підхід. Тому все відкривала для себе сама, вчилася, розчаровувалася, раділа… Артквілт — це творчий напрямок у мистецтві текстилю, який передбачає створення картин не пензлем та фарбою, а голкою та тканиною. Фактично це малювання за допомогою клаптиків тканин. В артквілті багато напрямків. Проте у мене свій стиль. Мої роботи особливі тим, що це художня імпровізація.
— Як створюються такі картини? Що найскладніше у роботі?
— Всі етапи роботи складні. Легко народжуються у моєму випадку лише ідеї. Вони до мене приходять постійно та у великій кількості. Намагаюся їх втілити. Робота починається зі створення першого нарису. Далі відбувається пришивання основних фонів, розробка дрібних деталей. Все це кропітка робота. Кінцевий етап — рельєфна строчка. Всі мої роботи мають рельєф, він дуже гарно виглядає у напівтемряві або при спеціальному освітленні.
— Ви працюєте без ескізів?
— Я ніколи не використовую клей у роботі, одразу тканину пришиваю. Ескізів не роблю ні на папері, ні на тканині. Просто є ідея, мої клаптики, швейна машинка — і все.
— Чим відрізняється артквілт від печворку?
— На відміну від печворку роботи в артквілті багатошарові, об'ємні. В печворку переважають геометричні форми, в артквілті вони різноманітні. У печворку зазвичай майстри використовують підворот краю тканин. В артквілті це спостерігається нечасто. В моїх же роботах клаптики тканин вільно лягають один на одного, без обробки краю. Проте нитки не стирчать завдяки тому, що я прострочую тканину, іноді навіть у кілька шарів.
— Які тематичні колекції робіт ви створили, крім зимової?
— Це сільська тематика, трохи було натюрмортів, абстракцій…
— Чи можна поєднувати різнофактурні тканини — наприклад, оксамит, шовк та денім?
— Кожен майстер обирає фактури, які йому подобаються. Я обираю найскладніші в роботі тканини — найтонші шовки, вибагливі атласи… Це й натуральні тканини, й штучні. Часто тканини лягають одна на одну, як фарба на фарбу. Можна поєднати будь-які тканини, але занадто грубі, такі як денім, я не використовую. Також не працюю із занадто фактурними — фактуру та рельєф створюю сама за рахунок шару слімтексу зі зворотного боку роботи. Слімтекс — це тонкий утеплювач нового покоління. Він має широкий спектр використання, ідеально підходить для текстильних картин.
— Скільки часу йде на створення картини?
— Завжди по-різному. Іноді сюжет і бачення дозрівають у голові та аж іскрять — можеш за день без перепочинку якусь невелику роботу зробити. Іноді ж заходиш у глухий кут, відкладаєш роботу й тижнями ходиш навколо.
Читайте також: «Мої іграшки самі вирішують, якими їм бути. І я ніколи з ними не сперечаюсь», — майстриня Ірина Попова
— Чи мають ваші роботи прикладне застосування?
— Так. Серед робіт є й наволочки, й покривала… Але головним чином це все ж текстильні картини, які створюють особливий затишок та атмосферу в приміщенні.
— Для якого інтер'єру радите свої картини?
— Важко сказати, але, звісно, це, скоріш за все, не про мінімалізм. На противагу мінімалізму є вже поняття максималістського декору. У соцмережах є групи його поціновувачів. Мої роботи насичені, складаються з багатьох елементів. Деякі гармонійно впишуться у стиль прованс або у кантрі, але загалом — у дім, де люблять і цінують красу та затишок.
— Як доглядати за такими виробами?
— Картини, створені у техніці артквілт, не люблять прямих сонячних променів, краще їх уникати. Вироби можна навіть легенько прати, освіжати. Це має бути ручне, делікатне прання. Потім картину треба розкласти на рушнику до висихання. Вона не втратить форму за рахунок шару утеплювача.
Читайте також: «Гноми приносять господарям достаток та удачу», — майстриня Наталія Семенюк
— У яких країнах популярна ваша творчість? Які сюжети найбільше цінуються?
— Роботи є у поціновувачів моєї творчості у США, Канаді, Ізраїлі, на Кіпрі… Дуже популярні сюжети з сільською тематикою, будиночками та горами. На роботи із зимовою тематикою цьогоріч був справжній бум. Одна з картин отримала у соцмережі понад тисячу вподобайок. Це картина «Сніговою стежкою в гори». Вона дуже художня та атмосферна. На ній спокій та затишок — те, чого сьогодні так не вистачає. Мабуть, саме тому сподобалась людям. Ця робота із зимової колекції моя улюблена.
— Що вас зазвичай надихає на творчість?
— Мої джерела натхнення — природа, краса, мистецтво… З мотивацій — бажання перевершити, перш за все себе, дивувати, передавати емоції. Часто хочеться, щоб людина відчула ту атмосферу, що закладена, щоб перехопило дихання, щоб стало на душі тепло. І коли ти потім отримуєш такі відгуки, — це як колесо, яке крутиться далі й далі, спонукаючи працювати, не зупинятись, вигадувати нове.
— Творчість яких митців вам подобається та чим?
— Сальвадор Далі вражає сміливістю та епатажем. Караваджо — геніальністю та божественною красою творів. Картини японського художника Рея Морімура шикарні та стримані водночас. Також мене дуже надихає творчість голландських художників. Дуже подобаються роботи Пітера Брейгеля. На них зображені реальне життя й люди, але все має казковий вигляд.
Читайте також: «Свічки з дерев’яним ґнотом чарівно потріскують, як дрова у каміні в морозний вечір», — майстриня Тетяна Микитюк
— Які висловлювання видатних митців ваші улюблені?
— Мені подобаються слова Пабло Пікассо: «Я завжди роблю те, чого не вмію».
— Які поради ви б дали тим, хто захоче спробувати себе у жанрі артквілт?
— Не зупинятись в жодному разі. Спочатку це здається надскладним, але наполегливість дасть результат.
Раніше художниця-лялькарка Анна Кляус розповіла «ФАКТАМ» про ювелірний процес створення ляльок з вати.
Фото Нани Баркалая
На фото у заголовку робота Нани Баркалая «Зимовий вечір»