«Людина, яка не випила чаю, перебуває в розладі зі всесвітом», — говорить японське прислів’я. І це справді так. Чаювання неначе збалансовує наші думки. Це час, коли людина може обдумати важливі рішення. Чай повертає людині сили, відновлює…
Отож, якщо ви поціновувач цього напою та любите його пити із улюбленої гарної чашки, до вашої уваги інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерки та дослідниці історії українського фарфору, авторки книг Людмили Карпінської-Романюк, яка багато розповідала нашим читачам про українську порцеляну.
- Протягом тривалого періоду, почавши з вересня 2023 року, ми з вами гостювали за сервірованими вітчизняними сервізами столами, завдяки першому в Україні наймасштабнішому проєкту, присвяченому українській порцеляні, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Я розповідала читачам про красу та екологічність художніх виробів з фарфору та фаянсу, які були створені на 17 українських мануфактурах.
Сьогодні мова піде про вишукані чайники та набори для чаювання. Зараз чайна пара сприймається виключно як чашка зі блюдцем в єдиному стилі, а насправді це стійке словосполучення раніше означало пару з двох чайників: в одному — заварка, а в іншому — окріп. Перший — заварювальний, другий — доливний.
Українські фарфористи до пари чайників додали ще один — мініатюрний декоративний. Він носив скорше функцію сувеніру. Його можна використовувати для добавок: бальзаму, заварювання окремого різновиду чаю… Чимало колекціонерів збирають мініатюрні фарфорові чайники, розміром з квітку орхідеї чи троянди.
— Який же розмір такого чайничка?
— Висота -5−8 сантиметрів. А ємкість — 75 мілілітрів. Щоб дати уявлення про розмір декоративного чайничка, я зробила фото городницького чайничка на фоні квітки.
— Які заводи особливо прославилися у створенні чайників?
— Перш за все, це Березнівський міжколгоспний порцеляновий завод, створений у 1972 році, та Синельниківський фарфоровий завод, який було збудовано у 1961—1964 роках. Вишукана порцеляна виробництва Синельниківського фарфорового заводу зберігається в колекційних фондах Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького.
— Цікаво, а які чайники були найбільші?
- Зазвичай доливний чайник має об'єм 0,8−1,6 літра, але трапляються екземпляри ємкістю до 5 літрів. Гігантськими можна назвати коростенські чайники форми «Богатир» у декорах «Саранки», «Нарциси», «Півонії». У чайників-гігантів товсті стінки, щоб вода не остигала, і дві зручні ручки для перенесення та нахилу чайника.
Дуже гарний чайник, який має форму плесканця. Пласкі боки форми, створеної Оксаною Жникруп, ідеально підходили для найвишуканішого різноманітного декору.
— Краса!
— Дитячі спогади багатьох з нас пов’язані з чаюванням. Чай та солодощі, гарний чайний сервіз, розмови про життя, плани на майбутнє… Особливі моменти для кожного, коли на чай завітали рідні та близькі люди. Найчастіше спогади світлі і душевні. В багатьох сім'ях традиції чаювання з красивою сервіровкою стола існують і нині.
— Чим визначається цінність фарфорового чайника?
- Факторів чимало. Це і виробник, і авторство, має значення — ручний розпис чи деколь, тираж виробу та стан…
— Як з’явилась традиція пити чай з блюдця?
- Справа у тому, що спершу чашки були без ручок. Тримати горнятко з гарячим напоєм у руці було незручно. Блюдце у цій ситуації виручало. Також воно захищало скатертину від плям. А згодом блюдце почали використовувати ще й для швидшого охолодження надто гарячого напою.
Часто в комплекті до чайного сервізу була ще й таця. Таці — своєрідні столики для сервірування порцелянових предметів. У Китаї таці були виготовлені з порцеляни та прикрашалися барвистими малюнками та візерунками. У Європі таці стали популярними у XVIII столітті. Сьогодні підноси представлені у різних стилях та матеріалах, включаючи дерево, метал, скло та пластик. Вони практичні у побуті та елегантні водночас, адже роблять сервірування особливим та вишуканим.
— А які ще предмети зазвичай входили до чайного сервізу?
- Цукорниця. Вважається, що життя того, у кого вдома завжди повна цукорниця, буде солодким, а значить щасливим і вдалим. З цукром та цукорницями пов’язано чимало прикмет. Несподівано розбита цукорниця віщує удачу, якщо вона не розкололася на дві частини. Розкол навпіл може означати розлуку із коханою людиною. У такому разі посуд потрібно негайно склеїти протягом доби. А розбита вщент цукорниця означає різке зростання доходів. Всі знають, що прикмета про розсипану сіль обіцяє сварку. З розсипаним цукром все навпаки. Якщо люди у процесі сварки випадково розсипають цукор, то незабаром помиряться. Також ненароком розсипаний цукор віщує фінансовий успіх і прибуток.
Читайте також: «Яблуні та яблука завжди асоціювалися з вічною молодістю та достатком», — колекціонерка фарфору Людмила Карпінська-Романюк
Щодо предметів чайного сервізу, часто в комплектах є молочник або вершник (ємність для вершків — Авт.). Ця ємність додає сервіруванню вишуканості та затишку. До нас молочники прийшли з Англії, де ще на початку 18 століття з'явилась звичка додавати до чаю молоко. Згодом молочники набули масового вжитку в європейських країнах. У ті часи молочники, як правило, не входили до складу чайних сервізів, тому їх було модно дарувати.
— Чим відрізняються молочник та вершник?
- Ємність великого розміру (від 200 до 500 мл) — це молочник, а від 50 до 200 мл — вершник. Крім того, у молочника іноді є кришка, а у вершника її ніколи немає. Обидва предмети при цьому можуть бути як з ручкою, так і без, з подовженим носиком або досить коротким, з розписом або просто білими.
— Які чайні комплекти у вас улюблені?
- Із зображенням калини, яка уособлює красу, жіночість, сімейне благополуччя та достаток.
— Які ваші улюблені афоризми відомих людей про чаювання?
— Американський письменник Генрі Джеймс писав: «У житті людини набереться небагато часу, який був б приємнішим, ніж час, присвячений вечірньому чаю».
— Як доглядати за фарфоровими чайниками?
— Порцеляна боїться побутової хімії. Рекомендую мити такий посуд слабким розчином з дитячим милом, використовувати для очищення м’яку тканину або губку. Для видалення нальоту та плям від чаю у воду додають трошки нашатирного спирту.
Раніше колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк розповідала про лялькові фарфорові сервізи.
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
На фото у заголовку набір чайників Синельниківського фарфорового заводу.