Тімур Мірошниченко вже 19 років коментує та є в Україні офіційним голосом міжнародного конкурсу «Євробачення». Відомо, що цього року він пройде у травні у Мальме (Швеція). Напередодні Національного відбору ведучий «ЖВЛ представляє» («1+1 Україна») зізнається, що поки не вирішив, хто його фаворит. На відміну від дітей Мірошниченка, які в захваті від дуету alyona alyona та Jerry Heil. Фінальний концерт Нацвідбору відбудеться вже 3 лютого, а Тімур Мірошниченко разом з Юлією Саніною та Василем Байдаком стануть його ведучими.
В ексклюзивному інтервʼю «ФАКТАМ» Тімур Мірошниченко розказав про найгірше «Євробачення», пропозицію MÉLOVIN та усиновлення другої дитини.
— Я впевнений, що це буде класне шоу, — розказав Тімур. — Традиційно фінал Нацвідбору відкриє багато нових імен. Всі артисти дуже різні, й меломанам точно буде за кого проголосувати. За тиждень до самого фінального концерту Нацвідбору ми ввійшли в достатньо напружений період щоденних репетицій.
— Ви вже маєте свого фаворита?
— Авжеж! І цих фаворитів одинадцять (посміхається. - Авт.). Вибір непростий, бо артисти всі різні й класні. Не треба забувати, що «Євробачення» — це перш за все телевізійний конкурс та глядачі по всьому світу побачать учасників вперше. Тому важливо, який вигляд артист має у телевізорі, чи зможе він зачепити живим виконанням, номером, харизмою. За цим дуже цікаво спостерігати.
— Вже стало традицією, що кожен Нацвідбір в нашій країні супроводжується скандалом. Чому саме так?
— Будь-яка велика подія завжди притягує різні категорії людей, серед яких є й ті, хто негативно сприймає все навкруги. Але це нормальний процес масштабного проєкту. Тим паче коли разом збираються люди з багатьох країн, якщо ми вже говоримо про сам конкурс «Євробачення». А щодо нашого Нацвідбору, то в українців завжди було критичне ставлення до багатьох речей. І конкурс — не виключення. Тому я нормально ставлюся до скандалів як процесу підготовки великого фіналу.
Читайте також: «Ми знали, що так буде»: alyona alyona та Jerry Heil про скандал з їхньою піснею
— Цьогоріч серед наших артистів є ті, хто пробує свої сили вже вкотре. А MÉLOVIN, наприклад, взагалі вигравав Нацвідбір!
— Це абсолютно нормальна практика, коли артисти їздять не два, а навіть три рази на «Євробачення». Навіть переможці повертаються на конкурс — так само, як Лорін, яка минулого року вдруге виграла «Євробачення». Декілька років тому ми з MÉLOVIN розмовляли на цю тему. Тоді було ясно, що у нього є такий «незакритий гештальт». Бо у 2018-му, коли він представляв нашу країну на конкурсі, то посів 17-те місце — абсолютно нелогічно з огляду на номер, який представив MÉLOVIN. Щонайменше він мав увійти до першої десятки. Тобто артист не реалізував на повну свій шалений потенціал. Тому я казав MÉLOVIN, що на його місці не відкидав би можливості вдруге поїхати на конкурс. І думаю, я не єдиний, хто йому про це говорив. Тоді, кілька років тому, він казав, що для нього ця сторінка закрита. Але час минув, багато що змінилося, і ось тепер він у фіналі Нацвідбору.
— Ви були голосом «Євробачення» усі роки його транслювання в Україні. Який конкурс був для вас найгіршим?
— Мабуть, на росії у 2009 році. Тоді Україну представляла Світлана Лобода. Це були роки, коли росія дуже активно розбудовувала своє «вєлікодєржавіє». Вони проводили чемпіонати світу з футболу, хокею. Це була їхня політика — влаштовувати максимально багато міжнародних форумів, щоб усі бачили, яка крута росія. «Євробачення» теж тоді спрацювало у цій схемі. Це не доведено, але багато хто говорив в родині «Євробачення», що це був чи не єдиний випадок, коли трохи «попрацювали» над перемогою Білана у 2008 році, аби конкурс привезти до росії.
«Євробачення» у москві проводилося наступного року після того, як росіяни вторглися в Грузію, але реакції спільноти не було. Натомість після вторгнення росії в Україну у 2022 році «Євробачення» стало майже першою міжнародною спільнотою, яка заборонила росіянам брати участь у конкурсі.
— Багато хто каже про політизованість конкурсу.
— Треба бути відвертим, що, коли в одному місці збираються учасники з багатьох країн, уникнути політизації просто неможливо. Зрозуміло, що організатори конкурсу роблять все, щоб цього не відбулося, слідкують за тим, що кажуть артисти зі сцени. Але це прямий етер, і у 2022-му та 2023 роках ми чули, як під час оплесків учасники просували свої політичні лозунги.
— Ви вважаєте, що перемога «Стефанії» у 2022 році була пов’язана з війною в Україні?
— Не треба відкидати, що мільйони українців, які зараз розкидані по Європі, долучилися до голосування. Був збіг усіх факторів, але точно не треба применшувати класність композиції та номера Kalush Orchestra.
— Цього року ми можемо виграти «Євробачення»?
— Все можливо. Ми настільки серйозно завжди ставимося до конкурсу, що можемо вигравати кожного року. Хоча для нас «Євробачення» — відносно нова історія. А для артистів це чудова можливість підняти рівень своєї впізнаваності не тільки в Україні, а й в Європі.
— Ваші діти готуються до голосування за своїх фаворитів у Нацвідборі?
— Коли ми презентували всі пісні учасників, діти прослухали кожну та, дійсно, вибрали свого фаворита. Тепер ця пісня лунає у нас кожного дня — «Teresa & Maria». І, повірте, я до цього не маю жодного відношення. Тепер, коли я вранці везу, а ввечері забираю дітей з садочка, ми встигаємо послухати цю пісню тричі.
— Як просувається ваша історія з другим усиновленням?
— Процес з усиновлення — не з легких. Як нам кажуть, ми, мабуть, перша родина в Україні, яка протягом року вдруге проходить всю процедуру усиновлення. Чотири місяці до того ми стояли в черзі в очікуванні її початку. І от 20 січня стартували заняття з тренерами, які повинні пройти всі, хто бажає усиновити дитину. Вони тривають десять тижнів. Потім нам ще місяць чекати рішення тренерів, чи можемо ми стати батьками. Ми одразу хотіли усиновити двох дітей. Але тренери до нас не дослухались і перший раз написали у висновку, що ми можемо усиновити лише одну дитину.
— Звідки ви черпаєте енергію на все?
— Зранку прокинувся — сонце світить і вже добре! Є сім’я, робота. Навіть, коли вибухи навкруги, це заряджає на те, щоб робити ще більше задля нашої Перемоги.
— Про що мрієте, коли Перемога таки настане?
— Влаштувати великий тур подяки з артистами по всіх українських містах та містечках для тих, хто долучався до нашої Перемоги. А з сім’єю мріяв би поїхати до Криму, на море, де не був вже десять років. Востаннє я проводив захід у Криму у січні 2014 року. Пам’ятаю, тоді всі запитували та були занепокоєні тим, що відбувалось у Києві. Але ніяких сепаратистських настроїв не було.
— Багато хто зараз каже, що приходить втома, немає настрою. Як ви налаштовані?
— Звісно, все пропускаєш крізь себе. Але про втому немає сенсу говорити. Є глобальна мрія — наша Перемога. А потім вже можна буде відпочити.
Раніше популярний телеведучий Тімур Мірошниченко зізнався, що мріє про велику роль у кіно.