Відомий український письменник та журналіст Ян Валетов відреагував на ситуацію навколо можливої відставки головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, інформація про яку з'явилася днем раніше.
«З приводу вчорашнього.
Я давно зрозумів, що заклики не розгойдувати човен — це крик у пустелі.
Я зрозумів це ще до війни, але була надія, що загроза зникнення нашої країни як такої додасть нашому політикуму розуму.
Надії, як відомо, юнаків живлять. До періоду, коли вони втішаються, я ще не дожив.
Немає в мене надій на протверезіння колективного свідомого та несвідомого. Є впевненість, що наш внутрішній стан — це стан небезпечної хвороби, що виникає, коли суспільству, яке звикло до різновиду диктатури, як методу управління, раптово прищеплюють демократію.
Ефект виходить разючий.
Демократія не завжди ефективна навіть для розвинених суспільств. Це формація нестійка, нею треба керувати розумом. Механізми складні. Отримання від мільйонів не найрозумніших представників людства конструктивних рішень, дуже нетривіальне завдання.
У нас ні механізмів, ні інструментів, ні людей, для яких закони — не порожній звук. Жодних структур, які можуть стежити і карати за недотримання законів.
І інфантильне: ось хтось прийде та порядок наведе!
Проблеми з розумом не тільки на вулицях, а й у коридорах влади, проблеми з порядністю, з крадіжкою, з бажанням закріпитися та правити, повернутися та правити…
Ми клубок проблем, щоб не сказати — зміїне кубло — під ударом зовнішнього ворога.
Вулик, який прийшов руйнувати дурнуватий ведмідь, а бджоли в ньому займаються з'ясуванням хто матка, а чи не час її міняти, хто керує опором ведмедеві… А в цей момент найжадібніші і тупі пи. дять мед з сотів.
А в цей час ведмідь…
Ідіотизм зараз це не привід для жартів. Це може скінчитися катастрофою.
Тому що війна. Тому що люди вмирають. Тому що нам протистоїть ефективний диктаторський режим, де править воля одного чокнутого ведмедя — дрібного, калечного, але мстивого та злісного.
Я вже не знаю, що треба зробити, щоб ми перестали з'ясовувати, хто гетьман, хто більше українець, якою мовою треба вбивати ворога. Щоб ми припинили хайпувати і ставити один одному підніжки, коли на нас насувається танк.
Я не стану в тисячний раз закликати до єдності, розуму, єднання і злагоди.
Марно.
Я скажу одне.
Якщо ми не змінимося і не перестанемо бути палаючим балаганом, у якому групи клоунів борються за владу, забувши про пожежний вентиль, то нам п.дець.
Гарного вівторка, дорогі співвітчизники. Тисячі людей вже загинули на цій війні, щоб ми мали змогу пособачитися цього чудового зимового дня.
Продовжуємо", — написав він.
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.