Справжній витвір мистецтва завжди пробуджує емоції. Це стосується живопису, скульптури, архітектури, музики, гастрономії… Фуд-дизайн — сфера мистецтва особлива. Вона поєднує смак та красу.
Рафаелла Чіттадіні (Raffaella Cittadini) — італійська декораторка пасти. Її роботи дивовижні. У соціальних мережах вони мають багато поціновувачів. Їхні відгуки — це захоплення створеною декораторкою красою.
Потрібно відзначити, що паста — страва дуже популярна не тільки в Італії, але й у всьому світі. Чимало людей люблять її й в Україні. Різновидів пасти у магазинах сьогодні немало. Вони відрізняються формою та кольором. Проте декор, який створює Рафаелла Чіттадіні, справді унікальний.
У інтерв’ю «ФАКТАМ» фуд-дизайнерка розповіла про свою незвичайну творчість.
— Я народилася в Римі, була у родині молодшою з чотирьох дітей, — розповідає Рафаелла Чіттадіні. — Росла у селі. З дитинства люблю собак та котів. Моєю мрією було працювати у великому готелі або, можливо, на круїзному лайнері та багато мандрувати. Проте мій батько вирішив все за мене, і я вступила до лінгвістичної школи, закінчила факультет іноземної мови та літератури, вивчаючи іспанську та англійську мови.
Чимало мандрувала як туристка. Одного разу поїхала до Японії і жила там три роки. У Токіо я почала працювати на виробництві пасти й виявила, що це надзвичайно цікавий світ. Я зустріла дуже талановитого вчителя Густаво Ласерда і розпочала свій новий шлях — відкриття потенційно нескінченних можливостей у фуд-дизайні.
Коли познайомилась з Густаво, якого тепер вважаю маестро та другом, у моєму житті був досить важкий період, і я поринула у приготування пасти, щоб знайти сенс у момент, коли, здавалося, цього сенсу не було. А через певний час виявила, що можу висловлювати свої почуття через візерунки, і ніщо не робить мене щасливішою, ніж відгуки поціновувачів мого мистецтва. Мій розум створює дизайни, а люди надають їм власного змісту. Роботи пробуджують емоції — і це головне. Я прагну створювати їжу для розуму та душі. Також мені цікаво навчати моєї техніки дизайну охочих. Мої студенти живуть у різних країнах світу. Завдяки інтернету, я навчаю їх онлайн.
Читайте також: «Чимало людей приймають мої ягоди з цукрової пасти за справжні», — переможниця міжнародного кондитерського конкурсу Олеся Голумбівська
— Які створені вами дизайни пасти, на вашу думку, найцікавіші?
— Візерунок, який мені подобається, досить простий на перший погляд, але потребує високого рівня майстерності — чорні смужки на білому фоні. Зазвичай я ставлю перед собою у роботі складні задачі. Протягом довгого часу у мене в голові був образ, який не давав мені спокою. Я мріяла відтворити вуличну бруківку Риму — мого рідного міста. Проте я не була впевнена, що зможу це зробити, тому постійно відкладала втілення ідеї на потім. Але я це зробила! Моя ідея та її втілення стали даниною поваги до Риму. Отож, ніколи не треба здаватися, доки не спробуєш.
— Що найскладніше у вашій роботі?
— Найважче у створенні дизайну пасти — придумати незвичайні візерунки та поєднання кольорів, а також зробити свою роботу досконало. Я все роблю особисто — аж до зйомок камерою телефону. Знімаючи, не використовую ніякого додаткового декору, бо «головний герой» — візерунок. Не повинно бути ніяких факторів, що відвертають увагу. Створення незвичайних дизайнів пасти — філігранна робота, яка потребує терпіння. Мій вчитель казав мені: «Ти навчишся більше на невдачах, ніж на успіхах». Він мав рацію.
— Чимало ваших виробів барвисті. Яким чином фарбуєте пасту?
— 3а допомогою сертифікованих барвників овочевого, фруктового та ягідного походження. Іноді я сушу овочі та фрукти особисто, потім подрібнюю. Для відтворення коричневого кольору використовую справжній домашній еспресо. Така паста може мати приємний ледь відчутний присмак та аромат кави.
— Чи зберігаються барвисті візерунки під час приготування вашої дизайнерської пасти?
— Більшість кольорів є стійкими до кулінарної обробки, але не всі. Найвибагливіша блакитна спіруліна, в процесі варіння така паста стає світло-блакитною. Іноді мене запитують про те, чи потрібно мою пасту готувати якось особливо. Ні. Традиційний спосіб приготування макаронних виробів найкращий.
— Як реагують люди, коли вперше бачать ваші роботи?
— Зазвичай відгуки захоплені. Комусь дійсно складно повірити, що це макаронні вироби і їх можна їсти. Особливо для мене цінно, коли людина, наприклад, каже: «Ця паста мені нагадує шпалери у вітальні моєї бабусі». Для мене це найкращий комплімент, якщо вдається розблокувати пам'ять незнайомої мені людини та викликати емоції.
Читайте також: «Ліхтарик з мармеладу та глазурі у моєму пряничному будиночку можна вмикати», — кондитерка Олена Зіберт
— Чи чули ви про українські вареники?
— Так, але, на жаль, не куштувала їх. На фото вони виглядають дуже апетитно!
— Ця страва дійсно смачна. Вареники можуть бути з домашнім сиром, вишнями, чорницею, капустою, картоплею, м’ясом… А які начинки у равіолі вам до вподоби?
— Люблю овочеві начинки — броколі чи гарбуз. Зазвичай поєдную їх з картоплею. Також мені подобаються равіолі з рибою з додаванням цедри лимона. Найкращі ж спогади пов’язані з моїм дитинством. Зазвичай у неділю мої батьки готували дуже смачні равіолі. Тато створював з борошна та яєць домашню пасту, а мама готувала начинку зі шпинату та сиру рікотта. Досі пам’ятаю смак цих равіолі.
— Яке ваше творче кредо?
— Я завжди у пошуку, і це дуже важливо для творчої людини.
— Роботи яких дизайнерів вам подобаються?
— Мені до вподоби дизайн шістдесятих і сімдесятих років, це час неймовірного розвитку геніальних ідей. Артоб'єкти, створені у цей період, все ще залишаються в тренді. Скажімо, крісло Poltrona Sacco я вважаю найзручнішим кріслом. Із захопленням дивлюсь на творчість Джорджіо Армані, ім’я якого асоціюється з досконалістю. З цікавістю стежу за креативними ідеями Missoni. У тканинах мій кумир — британська дизайнерка Тріша Гільд, адже кожен її візерунок запрошує у фантастичний світ кольорів і радості життя.
— Над чим працюєте зараз?
— Крім дизайну пасти, у мене є ще одна пристрасть — тканини. Один із дизайнів надихнув кашемір з візерунком «ялинка», з якого часто шиються чоловічі костюми. Мені цікаво відтворювати візерунки, які мене вразили, скажімо, на дизайнерській сукні чи у вбранні на картині. Фантазія не має меж — а це у творчості головне.
Раніше майстриня з цукрової флористики Олеся Голумбівська поділилася секретами створення вафельних квітів.
Читайте також: «Часто мої квіти з цукрової мастики плутають з живими», — золота призерка Міжнародного кондитерського конкурсу Наталія Лупич
Фото з альбому Рафаелли Чіттадіні