Цього тижня Верховна рада розпочинає розгляд нового законопроєкта про мобілізацію, який має унормувати правила військового обліку та санкції для тих, хто його уникає.
Це вже друга спроба депутатів підійти до теми мобілізації, нагадує РБК-Україна.
Загалом, за інформацією Нацполіції, правоохоронці відкрили 9 тисяч 620 справ за статтею про ухилення від мобілізації. Найбільше виробництв у Закарпатській (1053) та Дніпропетровській (934) областях. Майже 2,5 тисячі справ розглядаються у судах, а 4,5 тисячі були закриті.
Подібна неоднорідна судова практика говорить про те, що в Україні поки що не зовсім розуміють, що робити з ухилянтами. В українському законодавстві немає такого поняття як «ухилянт», про що говорить провідний юрисконсульт Nota Group Антон Маринич.
«Це неформальна термінологія, вона не є юридичною, щоб охарактеризувати дії особистості. Це так само як при крадіжці називають крадієм, при шахрайстві — шахраєм. Але процесуального статусу такого немає», — пояснює Маринич.
Фактично «ухилянтом» може вважатися військовозобов'язаний, на якого завели кримінальне провадження, а сама кримінальна справа заводиться тоді, коли він проігнорував «бойову» повістку.
Першу повістку найчастіше дають, щоб чоловік пішов у ТЦК та уточнив свої дані. Його можуть направити на проходження військово-лікарської комісії і лише у випадку, якщо лікарі вирішили, що військовозобов'язаний придатний, йому можуть дати «бойову» повістку для проходження вже безпосередньо військової служби.
Фактично до всіх цих дій військовозобов'язаного, який сам не йде до ТЦК, не можна називати ухилянтом.
Досить багато нюансів існує і з врученням повістки. Декілька місяців українці спостерігають за тим, як співробітники ТЦК періодично досить брутально затримують військовозобов'язаних та везуть у військкомати. Робити вони цього, за словами юриста, не мають права.
«Жодних повноважень у ТЦК для затримання немає. Вони мають свій алгоритм дій, якщо особа не з'явилася по повістці. Вони можуть повідомити органи Національної поліції, у них є затверджена форма повідомлення, і тоді Нацполіція може доставити цю особу до ТЦК з метою складання протоколу. Це притягнення за неявку. Тому всі ці силові затримання є абсолютно незаконними», — зазначив Маринич.
При цьому саме затримання можливе лише тоді, якщо військовозобов'язаний не з'явився у військкомат вже за «бойовою» повісткою. Якщо ж він проігнорував перші кілька повісток й у військкоматі звернули на це увагу, на чоловіка чекає штраф за адміністративне правопорушення. Як правило, йдеться про перші три повістки, але на практиці випадки бувають різними.
«Все треба доводити. Чоловіки ж не стоять під ТЦК, коли відбудеться наступне вручення, ніхто не знає. Можливо, хтось ховається, хтось поїхав, можливо, є підстави для відстрочки і ці дані потрібно лише актуалізувати. Немає конкретних дій, все залежить від волі ТЦК. Якщо вони бачать, що є кримінальна відповідальність, тоді так. Нещодавно озвучували таку ситуацію — людина 14 разів відвідувала ТЦК, двічі не відвідала й її притягнули до кримінальної відповідальності», — додав Маринич.
Про те, що військовозобов'язаних не можна «відловлювати» на вулиці, говорив і президент Володимир Зеленський. Подібний «силовий» метод лише заважає різним мобілізаційним заходам та дискредитує саму суть мобілізації.
Однією з «ефективних альтернатив» законодавці вважають так звану електронну повістку. Принаймні саме цей варіант обговорюють сьогодні у процесі підготовки законопроєкту про мобілізацію. З одного боку, ця ініціатива зводить нанівець спроби співробітників ТЦК проводити вуличні рейди. З іншого боку, заперечувати факт отримання повістки вже буде досить важко.
«Суспільство не хоче цього, але все до цього йде (повістки в електронних кабінетах — ред.). Я вважаю, що якщо вирішать не робити повідомлення через електронні канали, то це буде більшим політичним рішенням. З іншого боку, законодавцю нічого не заважає це зробити», — зазначає юрист.
Подібний досвід не новий. У Польщі військовозобов'язані також отримуватимуть повістки через електронний кабінет. До того ж, цей метод дозволяє випереджати ворога, зазначає голова профільного комітету Олександр Завітневич.
«Розрахунки показують, що інші варіанти вручення повісток не дозволяють випереджати ворога в часі реагування, а отже, створюють передумови того, щоб ворог отримував контроль над ситуацією з відповідними наслідками. Але я не виключаю, що при обговоренні цього питання на Комітеті або у Верховній раді можуть бути представлені інші ефективні варіанти вручення повісток», — зазначив Завітневич у коментарі виданню.
При цьому, за словами нардепа, електронний кабінет працюватиме не тільки для вручення повісток і не варто сприймати його виключно у цьому ключі. По суті, інтерфейс збере всю інформацію для обліку даних військовослужбовця.
Юристи ж пропонують ще один альтернативний варіант — використовувати для обліку даних можливості Центрів надання адміністративних послуг. А вручення вже безпосередньо «бойової» повістки залишити військкоматам.
В питанні мобілізації проблема не тільки в страху за своє життя, а в тому, що військовозобов'язаний не знає, що на нього чекає після вручення повістки. Куди його спрямують, чи врахують його навички, скільки навчатимуть, чи забезпечать усім необхідним — на всі ці питання законодавці поки що не можуть дати чіткої відповіді.
Нагадаємо, вчора, 5 лютого, у Верховній раді зареєстрували альтернативний «мобілізаційний законопроєкт».