Відома українська блогерка-мільйонниця Candy Superstar, яка кілька тижнів тому приголомшила новиною, що виходить заміж, розповіла «ФАКТАМ» про свої дитячі мрії та про те, як у шкільні роки назбирала 200 тисяч гривень на вступ до вишу та переїзд у столицю.
— Розкажіть про свою родину та батьків.
— Я зі звичайної сільської сім’ї. Проживала в маленькому селі, в якому живе 100−200 людей, у Вінницькій області. В мене тільки мама, батько нас покинув, коли мені було 2 роки. Мама залишилась одна з двома маленькими дітьми, зі мною та старшим братом. Були дуже важкі часи, тому що батько залишив маму без грошей та вона вимушена була сама ставити нас на ноги.
— З ким і де проходило дитинство?
— Все моє дитинство було в селі. Я не скажу, що воно проходило сумно, хоча на той час не було ніяких можливостей та розваг, які ми маємо зараз. Але я пригадую дитинство як класні й веселі часи. Пам’ятаю, що піти в поле пасти корову з дідусем — це було для мене свято. Може, коли люди чують про життя в селі, для них це звучить трохи «печально». Зараз діти знають тільки одну розвагу — посидіти в телефоні, погортати ТікТок. Мені завжди було чим себе зайняти: ми з друзями будували будиночки на деревах, ходили в ліс збирати гриби. З позитивних спогадів також походи з наметами в ліс та ще багато цікавих активностей. А з негативу, що в той час проявлятися сприймалось іншими однолітками не дуже добре. Коли ти показуєш, що якимось чином можеш щось більше, ніж інші, це викликає негатив та несприйняття. Коли я себе проявляла в плані своїх талантів, здібностей, навіть в плані своїх знань, то відчувала неприязнь від своїх однолітків.
— Як і де проходили твої шкільні роки?
— Шкільні роки також у мене були цікаві. Я з дитинства відчувала якусь жилку до лідерства. Завжди у всьому мала бути першою, тому у школі навчалася на відмінно. Закінчила школу з золотою медаллю, одним словом, була «заучкою». Дуже багато читала та вчилася, а також в цей час почала розвивати себе у творчості. В мене прокинулись творчі якості, не знаю, звідки вони взялись. На той час я дуже любила співати, брала участь у різноманітних шкільних конкурсах. На жаль, моя мама не підтримувала мене у цьому. Говорила, що це все дурниці та що треба бути юристом або поліцейським. М’яко кажучи, «обламувала» мої дитячі мрії. Можу сказати, що тоді у мене з’явились перші комплекси щодо цього. З іншого боку, можливо, якби я пішла далі розвиватись в цьому напрямку, моє життя склалося б зараз зовсім інакше, не знаю, чи в кращу сторону, чи в гіршу. В будь-якому разі зараз я вже можу реалізовувати себе, як хочу, й тому, можливо, в майбутньому все-таки надумаю стати співачкою.
— Розкажи цікаву історію зі шкільних років.
— У 9-му класі, у 14 років, я почала заробляти свої перші кошти, в мене прокинувся талант художника. Ну, як талант? Перші мої роботи були такі собі, але я розвивалася. Стала малювати портрети на замовлення та розміщувати оголошення в соцмережах. Тоді малювала портрети за 15 гривень. З часом у мене ціни росли, потім я отримувала й по 500 гривень за портрет. В мене було дуже багато замовлень, навіть трошечки закинула навчання у школі, тому що сиділа й цілими вечорами малювала. Але до завершення школи, з 9-го по 11-й клас, за два роки, я вже склала немаленький капітал для того, щоб мати змогу нормально переїхати та вступити до вишу у столиці. У моєї мами не було достатньо коштів, щоб забезпечити мені окреме життя в іншому місті. За свої шкільні роки я назбирала близько 200 тисяч гривень на вступ та переїзд. Це був мій перший стартовий капітал для того, щоб вступити до вишу у столиці. Я змогла зняти собі окрему квартиру та перший час жила на ці гроші в Києві.
Додам, коли мама не підтримувала мене в моїх творчих починаннях і казала, що це все «фігня», я зараз розумію її. Не тримаю зла, вона зовсім інша людина. В неї свідомість не настільки розширена, як у мене. До прикладу, я для себе не бачу ніяких кордонів у своїх мріях, планах та цілях. Впевнена, що всього в цьому житті можна добитися, якщо кожного дня маленькими кроками йти до своєї мети. Всього абсолютно! А моя мама — проста людина з села, яка нічого в цьому житті не бачила та, можливо, не вірила, що це все реально. Мама точно не хотіла чогось поганого для мене, не підтримуючи мене в моїх мріях, просто думала, що юрист — це стабільна робота з зарплатою та з трудовою книжкою (сміється). Я не тримаю на неї образ, а зараз розумію, що просто ми цілком різні люди, з різною свідомістю. Одна розумна фраза, яку я часто люблю використовувати, яка мене рухає та рухала по житті: «Якщо ти не народився в багатій сім’ї, багата сім'я має починатися з тебе».
Раніше популярна телеведуча та блогерка Леся Нікітюк розповіла, що зробила чотири пластичні операції.
Читайте також: Одним холостяком менше: відомий український ведучий одружився і розповів про кохану