Україна має бути озброєна західними партнерами для досягнення технологічної переваги над російською армією, щоб здобути перемогу. Її результатом є вихід на кордони 1991 року. Досягти такого результату можна лише борючись, а не розмовляючи з путіним.
Про це в інтерв'ю Guildhall розповів депутат німецького Бундестагу від Вільної демократичної партії, член комітету оборони Маркус Фабер.
«У Німеччині носіями ідей так званого нового „Мінська“, якихось домовленостей з росією, є опозиційні ультраправі та ліві проросійські партії. Демократичні сили, які займають 90% крісел у Бундестазі, таке бачення не підтримують. Ми вже бачили Мінські переговори, у нас були Мінські домовленості — все це не працює, умиротворення агресора не спрацює, тому ми в Німеччині вважаємо, що окупаційні війська мають бути виведені з суверенної території України, повинні бути гарантії територіальної цілісності та незалежності України, а потім можуть бути переговори про майбутнє співіснування і що робити з минулими роками війни», — заявив політик.
Політик наголосив, що після такої агресії, яку розв'язала та проводить росія, просто вибачень з російської сторони недостатньо.
«Росія має конкретними вчинками забезпечити те, що українці відчують, що росіяни усвідомили, що те, що вони зробили, було дуже великою помилкою. „Мінськ“ уже раз провалився, він не повинен провалитися ще один раз» , — зазначив німецький парламентар.
За його словами, перемога — це єдиний шлях, щоб гарантувати недоторканність українських кордонів.
«А щоб її досягти, треба не говорити з путіним, а боротися. Тому йдеться про продуктивні потужності Німеччини та інших країн. Тобто, наскільки швидко та ефективно вони нарощуються, і як багато озброєнь, якої якості ми можемо поставити, яка їхня дальність. Щоб зрештою українська армія стала найкращою в Європі та мала технологічну перевагу над російською, бувши меншою за розмірами. Це єдиний шлях, як Україна зможе убезпечити власні кордони та досягти достатньо сильної позиції, щоб вести переговори» , — підсумував Маркус Фабер.
Нагадаємо, відомий український історик Ярослав Грицак також вважає, що ця війна закінчиться не «вирішальною воєнною перемогою чи військовим парадом, а тим, у якої зі сторін не буде сил нести тягар війни». І це залежить не лише від України, а й від відповідальності Заходу озброювати ЗСУ та допомагати Києву боротися з московською ордою.