В Україні, де парламент нещодавно ухвалив у першому читанні мобілізаційний законопроєкт, розслідується близько 9400 проваджень щодо ухилення від мобілізації.
Про це в інтерв'ю виданню «Цензор.НЕТ» розповів перший заступник голови Нацполіції Максим Цуцкірідзе. Відомо, що до суду скеровано 2600 проваджень.
«Дещо повільно такі справи розглядаються в судах, ми розуміємо, що на суддів велике навантаження, але вже є й вироки. В 2022 році винесено 250 вироків, в 2023 — близько 300. Все ж таки, щоб люди відчували, що відворотності покарання немає за цим злочином, судам треба ще попрацювати», — зазначив він та додав, що найбільша кількість таких кримінальних проваджень розслідується у прикордонних областях — Одеська, Закарпатська, Львівська, Чернівецька.
Як зазначає Цуцкірідзе, в переважній більшості чоловіки, які ухиляються від мобілізації, отримують умовні терміни покарання. Суди враховують моральний стан, наявність родичів, які знаходяться на утриманні цих людей, дітей, їхні аргументи щодо непридатності до служби, хоча медична комісія надає довідку, що він придатний.
Читайте також: Де ТЦК можуть вручати повістки: юрист шокував поясненням
Втім, правоохоронець наголосив на тому, що поторібно читко визначати, коли настає сам момент ухилення від мобілізації.
«Якщо це перша повістка і чоловік просто не з’явився, треба з’ясувати, чому так сталося. Бо у нас багато внутрішньо переміщених осіб, довести, що така людина отримала повістку надзвичайно складно. І що був умисел, направлений на ухилення від мобілізації. Ну, сказав, що не бачив, не чув та т.ін. Але у нас і на це є відповіді. Ми встановлюємо, чи було відомо людині про повістку чи ні. Наприклад, свідчення сусідів чи родичів нам теж допомогають у деяких випадках доказами того, що особа була усвідомлена про те, що повинна з’явитись до ТЦК і мобілізуватися», — додав він.
Максим Цуцкірідзе також зазначив, що особи, які отримують умовні терміни покарання, й надалі підлягають мобілізації. Втім, це залежить від того, яким чином прописано в рішенні суду відбування умовного терміну.
«Я думаю, що під час винесення такого рішення суд керується тим, що це в майбутньому потенційний військовий ЗСУ. І виносить рішення таким чином, щоб все ж таки можливість служити в нього була», — підкреслив він.
Перший заступник голови Нацполіції також прокоментував твердження, що дехто намагається отримати кримінальне провадження замість повістки, щоб не служити. За його словами, наявність досудового розслідування чи навіть підозри — це не привід не служити. «Тут треба дивитись на те, який запобіжний захід обраний під час розслідування, чи не буде він обмежувати людину в пересуванні», — додав Максим Цуцкірідзе.
Раніше у Центрі економічного відновлення підрахували, що мобілізація понад 15 відсотків чоловіків, які підлягають призову, може призвести до масового закриття підприємств.
Фото Pixabay