Кабінет міністрів України, який раніше ухвалив Національну стратегію доходів до 2030 року, в якій визнав необхідність кардинальної фіскальної реформи, та представники профільних комітетів Верховної Ради обговорюють план збільшення доходів бюджету на 0,5% від ВВП, який Україна має презентувати в межах програми з Міжнародним валютним фондом. Цей план передбачає запровадження низки нових податків, інформує Економічна правда.
Так, в межах виконання програми МВФ уряд планує запровадити додаткове оподаткування у вигляді 0,1% військового збору з прибутку підприємств та доходів ФОПів, 1,5% - від вартості дорогоцінних металів, 30% - від вартості ювелірних виробів, 10% - від вартості рухомого майна. Також прораховуються можливості додаткового оподаткування операцій з нерухомістю та запровадження додаткового податку на деякі інші операції.
Водночас, навіть запровадження цих нових податків не здатне покрити усі додаткові потреби бюджету, адже загальний фіскальний ефект від них становитиме лише близько 40 мільярдів гривень. За даними співрозмовників у парламенті, наразі потреби сектору оборони становлять понад 400 мільярдів гривень — і це у разі, якщо влада не проводитиме додаткову мобілізацію, а США погодять Україні пакет допомоги, що включатиме пряму бюджетну підтримку.
Для того, аби зібрати понад 400 мільярдів гривень у владі наразі розглядають питання підвищення ставок основних податків, а саме ПДВ та військового збору (з доходів фізичних осіб).
«Один відсоток ставки ПДВ коштує бюджету 35 мільярдів гривень, а один відсоток військового збору — 27 мільярдів гривень. От і рахуйте, як ми можемо покрити наші потреби», — каже співрозмовник у владі, дотичний до пошуку додаткових джерел доходів бюджету.
Виходячи з такої арифметики, для покриття потреби у понад 400 млрд грн владі необхідно підвищити ставки ПДВ та військового збору приблизно на 6−7%.
Ще один напрям збільшення внутрішніх надходжень бюджету — розширення можливостей ринку ОВДП. Однак потенціал цього інструменту є вкрай обмеженим, адже економіка практично сягнула сталі своїх можливостей у кредитуванні уряду.
Як писали «ФАКТИ», підвищення мінімальнгої зарплати з 1 січня 2024 року вплинуло і на розмір Єдиного соціального внеску (22%), який розраховувався від мінімальної зарплати.