Для порятунку життя важкопоранених бійців дуже важливо якомога швидше провести їм стабілізаційні медичні заходи, а вже потім доставити в шпиталь. Команда волонтерів з Франції та України разом з інженерами та військовими медиками створила з урахуванням досвіду нинішньої війни компактний стабілізаційний контейнер Stabnet, оснащений всім необхідним для стабілізації стану важкопоранених. Раніше «ФАКТИ» повідомляли про те, що в Україні запровадили унікальну методику зупинки кровотечі.
Презентація першого такого контейнера відбулася 19 лютого в Києві. Основна перевага Stabnet перед стаціонарними стабілізаційними пунктами та великогабаритними мобільними шпиталями в тому, що ці контейнери завдяки їх невеликим розмірам та повній автономності можна розміщувати дуже близько від передових позицій. Це дозволить максимально скоротити час від моменту поранення воїна до початку проведення йому стабілізаційних заходів тим самим значно збільшити шанси на збереження життя. Вартість одного контейнера з сучасним медичним і інженерним обладнанням складає 45 тисяч євро. Це вдвічі дешевше за реанімобіль і в 10−20 раз — за мобільний шпиталь.
- Ідеологом нашого проєкту являється французька волонтерська організація, яка надала багато машин «швидкої допомоги» для потреб фронту, — розповів «ФАКТАМ» учасник проєкту Stabnet Ігор Добровольский. - Я дружу з цими волонтерами, у нас виникла ідея створити невеликих розмірів мобільний контейнер з усім необхідним для стабілізації поранених, який не буде настільки дорогим, як реанімаційна «швидка».
Читайте також: Як діяти, якщо немає аптечки, але потрібно зупинити кров: поради лікаря
Поштовхом для цього проекту також став досвід медиків, які беруть участь в лікуванні українських бійців у Франції. На жаль, доволі часто лікарі в стаціонарах стикаються з тим, що пораненим доводиться ампутувати кінцівки через бактеріологічне зараження тканин, яке сталося на перших етапах надання допомоги. В наших стабілізаційних контейнерів забезпечується належний рівень стерильності і це дозволить звести до мінімуму ризик бактеріального зараження.
— На якій відстані від передової розраховуєте розміщувати ваші стабілізаційні контейнери?
- Від 2 до 7 кілометрів (це залежить від конкретної ділянки фронту). Вони невеликі: довжина лише 6 метрів, ширина — 2,5 метри. Тож їх можна надійно сховати від противника у зруйнованих будівлях, підвалах, ярах, капонірах тощо.
Для порівняння: великогабаритні мобільні шпиталі (вони складаються з декількох модулів і на їх перевезення треба вантажівки або тягачі) — дуже помітна ціль для ворога. Тому їх доводиться розміщувати доволі далеко від передової — на відстані 20−40 кілометрів від неї. А це впливає на час доставки туди поранених.
— Аналізували, на скільки використання ваших стабілізаційних контейнерів може зменшити смертність важкопоранених?
— Як мінімум вдвічі, адже різко скоротиться час від моменту поранення воїна до початку проведення йому стабілізаційних заходів.
— Чим конкретно оснащений Stabnet?
— Там є кардіомонівтор, апарат штучної вентиляції легень, дефібрилятор, портативний УЗД-сканер, інфрачервоний коагулятор, стерилізатор, кисневий концентратор, система аспірації секрету, хірургічний стіл, холодильник для крові. Оснащений автономною системою енергозабезпечення, має запас води 200 літрів. Контейнер важить 3 тонни, тож доставити на потрібне місце його можна, причепивши до, наприклад, пікапа.
— Щоб розробити конструкцію Stabnet ваша команда залучила інженерів?
- Так. Я знайшов в Україні компанію, яка створила для ЗСУ мобільні лазні-пральні, в яких бійці мають можливість помитися і випрати речі. Важливо, що ця конструкція вже пройшла випробовування в умовах фронту і показала себе позитивно. На її базі за участю цього підприємства й було побудовано наш перший стабілізаційний контейнер, який ми сьогодні презентуємо.
— Певно, для його створення ви також залучили й лікарів?
- Безумовно. Слід зауважити, що в нашу команду залучений начальник медичної служби Командування територіальної оборони ЗСУ полковник Олександр Томак. А також капітан медичної служби Людмила Сакали, практикуючий хірург, яка працює безпосередньо на фронті. Вона допомогла нам підібрати оптимальне медичне обладнання для Stabnet. А французькі волонтери зуміли придбати його по мінімальній ціні — продавці пішли на зустріч передусім через те, що обладнання купувалося для України.
Тепер, коли перший екземпляр стабілізаційного контейнера готовий, ми починаємо наступний етап нашого проєкту — пошук фінансування і побудову на зібрані гроші не менше 100 таких контейнерів, які будуть розміщено вздовж фронту.
Читайте також: «„Ланцети“ падають, не долетівши до танка»: народний Герой України про новітній захист бронетехніки від ворожих дронів
— Як визначили, що є потреба саме в 100 одиниць Stabnet?
— Будемо відверті — точної потреби в стабілізаційних контейнерах ми не знаємо, Але вона приблизно така, адже ми визначили її за допомогою медичної служби ЗСУ.
— Поки що стабілізаційний контейнер не проходив випробування в умовах війни?
- Ні. Наразі маємо пілотний екземпляр. Після презентації відправимо його на фронт, де він буде тестуватися як мінімум декілька тижнів. Цей досвід підкаже, що слід змінити, покращити. А також дозволить підготувати конкретні рекомендації по маскуванню наших контейнерів біля передової.
Паралельно з цим будемо шукати донорів для розвитку проєкту. Співпраця з ними може бути в різних формах: від надання медичного обладнання організаціями, які його мають, до донатів коштами на проєкт. На нашому сайті розміщено детальну інформацію. Важливо підкреслити, що наш проєкт не комерційний — ми волонтери, грошей не заробляємо.
Зауважу, що з фінансуванням побудови першого стабілізаційного контейнера нам дуже допоміг благодійний фонд Razom (плануємо продовжити з ним співпрацювати). А медичне обладнання для нього оплатили французькі волонтери.
Читайте також: Як солдату не замерзнути й не промокнути в окопах, коли там по пояс води: лайфхаки від медика, який став військовим
— За який строк плануєте побудувати 100 стабілізаційних контейнерів?
- Зараз є технічна можливість збирати один на тиждень. Але якщо матимемо належне фінансування, то зможемо масштабувати виробництво — випускати 2, 3 і більше за тиждень.
Наш найближчий план — за пару місяців побудувати 10 стабілізаційних контейнерів.
— Керівник вашого проєкту Дам'ян Аррі-Марен має українські коріння?
— Його дружина українка. До речі у Франції працює Спілка українок, яка активно займається допомогою своїй Батьківщині.
Раніше повідомлялося, що у Львові розробили новинку — кровоспинний бинт.
На фото у заголовку: для порятунку життя важкопоранених слід якомога швидше стабілізувати їх стан
Фото з сайту проєкту Stabnet