На Рівненщині попрощалися з військовослужбовцем Василем Більчуком. Йому навіки 29 років… Як йдеться у некролозі, чоловік зі звичайної сільської родини, свого часу здобув професію муляра-штукатура, пічника.
«По закінченню навчання працював на меблевій фабриці. Ще з юного віку дух патріотизму та громадянського обов’язку перед Батьківщиною зростав разом з нашим захисником, — розповіли про бійця у його громаді. - І тому з початком АТО, по досягненню 18-річного віку, Василь прийняв рішення вступити до лав Збройних Сил України за контрактом».
28 грудня 2014 року Василь у складі 24-ї окремої механізованої бригади був направлений в Луганську та Донецьку області. Два роки та шість місяців кулеметник Василь Більчук захищав територіальну цілісність своєї держави. За вірність та патріотизм був нагороджений орденами та медалями, а саме: орденом «Знак пошани» від міністра оборони України та «Хрестом Мужності» й медаллю учасника АТО від командира бригади.
Після закінчення контракту повернувся додому та влаштувався працювати на цегельний завод.
«8 лютого 2021 року знову прийняв рішення підписати контракт. Пів року проходив службу у складі десятої гірсько-штурмової бригади у м. Коломия на посаді водія, потому повернувся в рідне село. Початок повномасштабного вторгнення в Україну російського агресора змінив життя героя. До лав Збройних Сил, на захист України Василь Більчук був призваний в жовтні 2022 року за загальною мобілізацією. Спочатку проходив навчання у навчальному центрі в Яворівському районі. Згодом, з березня 2023 року, у складі 42-ї окремої механізованої бригади, у роті розвідки стрілок-розвідник Василь Більчук боронив рубежі країни в районі міста Часів Яр Донецької області».
Родина Більчуків отримала страшну звістку про те, що 18 лютого 2024 року під час обстрілу FPV-дронами противника позицій Збройних Сил України поблизу села Хромове Донецької області Василь Більчук отримав поранення, несумісні з життям. Поховали героя на кладовищі в селі Коршів.
Раніше «ФАКТИ» розповідали історію захисника з Хмельниччини Ярослава Свєшнікова, який також з 18 років був на передовій.
Читайте також: Врятував не одного побратима, а себе не вберіг: історія українського захисника, який повернувся «на щиті»