У кожній родині є предмети з історією. Чимало цікавого пов’язано саме зі шкатулками. В них можна виявити улюблену брошку бабусі, незвичайне намисто, листівку або фото, яким півстоліття. Часто шкатулки у родині є чиїмось подарунком або привезені з далекої подорожі. Допитливі онуки обов’язково запитають у представників старшого покоління: «А що це? Звідки?» Важливо, щоб на ці запитання у рідних були відповіді.
У сучасної жінки зазвичай є не одна, а кілька шкатулок, особливо, якщо вона любить носити прикраси. Шкатулки дозволяють краще організувати колекцію. Крім того, правильне зберігання намиста, сережок, браслетів, брошок запобігає їх пошкодженню та втраті краси.
А скільки шкатулок у вашому домі? Чи відома вам їх історія? Як давно ви відкривали ці шкатулки? Чи пам’ятаєте, що саме у них знаходиться?
Про найкрасивіші шкатулки вітчизняного виробництва «ФАКТАМ» розповіла колекціонерка та дослідниця української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк, яка раніше розповідала про фруктовниці.
— Шкатулка — невеличка скринька для зберігання дрібних та, зазвичай, цінних для власника речей — наприклад, прикрас. Шкатулки виготовляють з дерева, оніксу, срібла, кераміки… З естетичних міркувань їх часто покривають дорогою тканиною, інкрустують дорогоцінними каменями, декорують різьбленням. Особливо красиві та вишукані скриньки з порцеляни. Вони не тільки практичні у використанні, але й є окрасою оселі. Майстри виготовляють шкатулки різних форм та розмірів. Зазвичай висота шкатулок для прикрас сягає не більше 15 сантиметрів. У великих же скринях зазвичай зберігали сукні, тканини, хутра та інші цінні речі. Шкатулки часто виготовляються вручну, іноді за індивідуальним замовленням для конкретної людини та для певної мети. Часом шкатулка може бути навіть дорожчою, ніж те, що в ній зберігається.
— Яка історія появи шкатулок?
- Перші скриньки з'явилися в Стародавньому Єгипті. Вони були призначені для зберігання дорогих ювелірних виробів чи монет. У Стародавніх Греції та Римі скриньки використовувалися для зберігання документів, а також культових предметів в храмах. Ці скриньки були своєрідними сейфами, тому мали велику вагу і нерідко кріпилися до підлоги або стін. Особливої майстерності при виготовленні різноманітних скриньок досягли давні китайські майстри — вони створювали вироби з рідкісних порід дерева і з порцеляни.
— Чарівні шкатулки неодноразово згадуються в міфах та казках…
- Справді. Один з найвідоміших міфів про ящик Пандори. Зевс сховав всі біди і надії в скриньку і суворо заборонив її відкривати. Але Пандора з цікавості відкрила скриньку — і на землю і людей посипалися незліченні лиха, а на дні скриньки залишилися тільки надії. Вираз «відчинити скриньку Пандори» означає скоїти щось з непоправимими наслідками, джерело біди та нещасть. Єгипетська ж цариця Клеопатра, наприклад, зберігала в скриньках як коштовності, так і пахощі.
— Які різновиди шкатулок існують?
— Вони можуть мати круглу, квадратну, овальну, трикутну або прямокутну форми. Іноді майстри фантазують й створюють скриньки у вигляді птахів, людей, звірів, риб, квітів чи плодів.
— Які шкатулки українських виробників, на вашу думку, найгарніші?
— Кожна шкатулка красива та вишукана по-своєму. Створеними вітчизняними майстрами скриньками можна милуватися безкінечно. Наприклад, дуже ніжна шкатулка була створена фарфористом Полонського фарфорового заводу Миколою Козаком та розписана Валентиною Щербань.
Автор багатьох форм київських шкатулок — знаний художник, скульптор, провідний майстер форми Олександр Сорокін. Ось яку красу він створив разом з колегою художницею Вірою Кліменко-Жуковою.
До речі, у місткій скриньці дуже зручно зберігати не тільки прикраси, а й предмети для рукоділля, яке у минулому цінувалося дуже високо. Кожна дівчина повинна була вміти шити, вишивати, в'язати, і така скринька вважалася дуже цінним подарунком.
Витонченістю та елегантним дизайном відрізняється набір порцелянових шкатулок коростенських майстрів -- скульптора Миколи Пилипчука та художника Олександра Шевченка.
— Краса! Які правила зберігання прикрас у шкатулках?
— Фарфорова скринька для прикрас повинна бути всередині вистелена м'якою тканиною — оксамитом або велюром. Це робиться для того, щоб не пошкодити прикраси. Бажано, щоб прикраси з камінням не торкалися одна одної, щоб уникнути подряпин. Ювеліри не радять зберігати поряд вироби із різних металів.
— Читала, що зберігати прикраси важливо саме в шкатулках, бо, наприклад, бірюза та корали під впливом променів сонця можуть втратити не лише блиск, а колір. При великій вологості у приміщенні самоцвіти можуть стати тьмяними, а якщо повітря занадто сухе, на деяких каменях можуть утворитися мікротріщини.
- Дійсно, існує чимало правил, яким варто слідувати. Наприклад, перли рекомендують взагалі зберігати у окремій шкатулці. Вони дуже примхливі у зберіганні і можуть легко втратити свою красу при перепаді температур та в занадто сухому або вологому середовищі. Варто не забувати, що й сама фарфорова шкатулка потребує дбайливого ставлення. Оскільки порцеляна легко може побитися, її не варто ставити на край столика чи комоду. Якщо скринька забрудниться, її миють, застосовуючи звичайні миючі засоби — ні блиск перламутру, ні білизна порцеляни від цього не постраждають.
— Як вибрати шкатулку для себе та для подарунку?
- Сьогодні купити скриньку будь-якої місткості, дизайну і ціни зовсім нескладно. Але, як і сотні років тому, найбільшу цінність представляють вироби ручної роботи та вінтажні, які вже не випускаються і стали історією. Ці неповторні витвори будуть чудовим рішенням для зберігання дорогих серцю дрібниць.
— Які існують прикмети та повір’я про шкатулки?
- Даруючи шкатулку, не нехтуйте народними прикметами. Згідно з повір’ями, близька людина, яка отримала її, незабаром може приховувати свої думки, почуття і дії від дарувальника. Не варто дарувати порожню шкатулку — це до матеріальних втрат. А от шкатулка з прикрасами або купюрами всередині — дуже хороший подарунок, який віщує фінансовий достаток. Красива скринька завжди створить чудовий настрій та стане окрасою помешкання.
Раніше Людмила Карпінська-Романюк розповідала про найцікавіші набори для спецій вітчизняного виробництва, про прикмети щодо солі та перцю та правила етикету щодо спецій.
Фото у заголовку О. Сорокін. Шкатулка. Київський експериментальний кераміко-художній завод. 1958
Фото з альбому Людмили Карпінської—Романюк