На останньому перед Великим постом тижні (він і останній в процесі святкування Масляної), який в народі назвали Сиропустний або Білий, Набіл (від білого молока), за давньою українською традицією м’яса не вживали, а надавали перевагу молочним продуктам. В цьому році Білий тиждень припадає на 11−17 березня. Традиція пекти тоненькі млинці була властива радянському періоду. А взагалі українською обрядовою їжею вважались вареники з сиром, гречані оладки, налисники, їх їли з маслом або сметаною, запивали маслянкою, промовляючи: «Нехай буде маслянка аби щоранку». Використовували пшеничне або гречане борошно, готували щодня і всюди, щоб впродовж року «жити, як вареник в маслі». В народі казали: «Масляна, Масляна, як на тебе добре жить: вареники з сиром їсти та й ще горілочку пити».
Люди гостювали, пригощались, веселились. Наступав кульмінаційний період веселощів напередодні Великого посту (до того проживали Всеїдний і М’ясопустний тижні). Останній тиждень Масляної також називали Бабським (жіноцтво відпочивало, а домашні клопоти перекладались на чоловіків), коли жінки збиралися в корчмі, виконуючи старовинний обряд Колодія або Колодки. З сивої давнини створився слов'янський обряд «нянчити і ростити колодку», чіпляти її батькам парубків (або самим хлопцям), що не одружилися в належний час, а також «карати» колодкою і дуже перебірливих дівчат. Бувало, що маленькі колодочки чіпляли старим парубкам, а перебірливу дівчину соромили, вішаючи велику колодку на клямку вхідних дверей знадвору.
Як розповідають дослідники українських традицій, гуляли на Масляну гучно, але в давнину не було заведено напиватися. Навіть на весіллях подавали алкоголь у загальній чарці й пили з неї по черзі, пускаючи по колу. Жінки на «Бабському тижні» (він же Колодій) вживали наливочку потроху, скоріше заради пустощів і шуткували: «Ой пила, пила, чепця згубила, прийшла додому і мужа била…».
На тижні гостювали у кумів, друзів, родичів, цілими днями варилася їжа. Вареників ліпили дуже багато і варили по декілька разів на день. Різноманіття у їжі не спостерігалось, адже вона була в основному молочного походження. Сир на святкування збирали не один місяць — ще з грудня: добре віджимали й трамбували в глиняному посуді, підсолювали та зберігали у погребі. До цього сиру потім потроху додавали й свіжі порції.
Особливо добрі виходили пишні гречані млинці на Чернігівщині. А вареники на пару готували не тільки в цьому регіоні, а й на Черкащині, Полтавщині. Хазяйки на Кіровоградщині готували ніжне і тонке тісто, а вареники з нього виходили прозорі, з солонуватою начинкою, хоч у багатьох регіонах традиційно наповнювач був солодким. Крім того, подавали до столу різні каші, молочний кисіль. На Вінниччині готували колотуху (нагадувала ряжанку з натурального молока).
Страви на Масляну щедро поливали вершковим маслом (злегка підсоленим), сметаною. Смачною була і домашня локшина (розповсюджена практично по всій Україні). А на Вінниччині навіть готували її на весілля. Тісто з борошна і крохмалю розкачували дуже тонко, нарізали соломкою, підсушували й додавали до бульйонів чи вживали окремо. Локшину нарізали різної форми й товщини — залежно від регіону.
У святкове меню входили не тільки вареники (форма їх нагадувала місяць-молодик), а й млинці як символ сонця (предки порівнювали господаря і хазяйку з сонцем і місяцем). Млинці та оладки входили як в раціон на кожний день, так і служили обрядовою їжею.
На Масляну хтось колотить тісто для випікання тоненьких млинців, хтось віддає перевагу пишним оладкам. Існує багато рецептів. Ось деякі з них, трохи осучаснені.
Млинці «мережевні»
- 600 мл сироватки,
- 3 яйця,
- 100 г вершкового масла,
- борошно — до потрібної консистенції тіста,
- цукор і сіль — на смак.
Приготування:
Сироватку підігріти, помішуючи, розтопити масло в ній. Всипати борошно (через сито), вбити яйця, додати цукор, сіль. Розмішати до однорідності, можна злегка збити міксером. Залишити на 20 хвилин, а потім випікати звичним способом.
Шоколадні оладки з апельсиновим соусом
Тісто:
- 1 склянка кефіру,
- шоколадка (100 г),
- 3 яйця,
- 0,5 ч. л. соди (додати оцет),
- 0,5 склянки цукру,
- 5 ст. л. рослинної олії,
- 1 ст. л. какао-порошку,
- дрібка солі,
- борошно — скільки потрібно.
Соус:
- 2 апельсини,
- 50 г вершкового масла,
- 0,25 склянки цукру.
Приготування:
Відокремлені від жовтків білки збити до піків (додавши трохи солі) і сховати в холодильник. Жовтки збити з цукром до білої маси. Влити в них масло, додати соду, погашену оцтом.
Кефір з подрібненим шоколадом підігріти (помішуючи весь час) до температури 36−40 градусів, зняти з плити (шоколад повинен повністю розтанути).
Борошно (спочатку взяти 0,7 склянки) з’єднати з какао, потім додати стільки борошна, щоб досягти консистенції негустої сметани. Змішувати борошно, шоколадну суміш зі збитими жовтками. В кінці приєднати (обережно перемішуючи) збиті білки.
Випікати млинці на розігрітій пательні, змащеній маслом.
Соус. Розтопити масло з цукром на помірному вогні. Коли цукор розчиниться, влити сік 1 апельсину і додати ще один, але очищений і порізаний шматочками. Можна потерти трішки цедри. Варити соус помішуючи до загусання.
Читайте також: Вареники, а не млинці: готуємо на Масницю справжню українську страву за рецептом Євгена Клопотенка